Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

відсутності, адміністративну комісію очолює заступник голови. Роботу щодо підготовки справ про адміністративні правопорушення до розгляду виконує відповідальний секретар. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Кількість членів комісії визначається органом, що створює відповідну комісію.

У випадках надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою при виконавчих комітетах районних у місті рад утворюються адміністративні комісії.

Згідно з ч. 3 ст. 215 КпАП порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України. Це пов’язано з тим, що ця діяльність таких органів є вторинною, а не основною.

Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміні­стративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.

[У статтю 216 внесено зміни згідно із Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 p.]

[У статтю 216 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Залежно від порядку вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на єдиноначальні та колегіальні. Адміністративні комісії є колегіальним органом. На чолі колегіального органу стоїть група осіб, які входять до складу цього органу, тобто є організаційно і юридично оформленими (ч. 1 ст. 215 КпАП). Основні питання, які віднесені до компетенції такого органу, обговорюються та вирішуються на засіданнях колективно. Для винесення рішення з обговорюваного питання необхідно мати кворум. Саме такий кворум встановлюється цією статтею для розгляду справ про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями - не менш половини членів її складу, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад - не менш двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Принцип колегіальності має на меті знизити вплив суб’єктивного фактору при розгляді справи. Колегіальність дає змогу правильно вирішувати найбільш складні питання, підвищує рівень об’єктивності і залучення досвіду.

Згідно із принципом законності лише при додержанні вимог цієї статті рішення колегіальних органів при розгляді справ про адміністративні правопорушення будуть мати юридичну силу.

З метою оптимізації законодавства, а також у зв’язку з тим, що інші колегіальні органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, займаються розглядом справ поряд із основними своїми функціями, діяльність таких органів регулюється законодавством України.

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

[У статтю 217 внесено зміни згідно із Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 p.]

[У статтю 217 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Стаття 213 КпАП визначає, що поряд із органами розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи. Ця стаття визначає порядок і умови розгляду справи посадовою особою одноособово. Одноособове вирішення справи забезпечує оперативність, використання індивідуальних здібностей та досвіду і водночас підвищує персональну відповідальність за прийняття рішення.

Обов’язковою умовою розгляду справ про адміністративні правопорушення посадовою особою є час виконання нею своїх службових обов’язків.

Адміністративні стягнення, які можуть накласти посадові особи, визначаються КпАП.

Адміністративне стягнення, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України: «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Цією статтею закріплюється принцип адміністративного процесу про самостійність і незалежність у прийнятті рішень. Вирішувати справи, що входять до кола повноважень посадової особи, є її обов’язком. Передбачається, що ті чи інші справи можуть розглядати тільки визначені законом посадові особи і в межах своїх повноважень.

Частина 2 ст. 217 КпАП вказує, що перелік посадових осіб, які від імені органів, зазначених у п. 5 ст. 213 КпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. Цей перелік надається в главі 17 КпАП.

Глава 17 Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення
Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 — 104-1, частинами першою, третьою, четвертою і п’ятою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149 - 152, частиною першою статті 154, статтею 159, статтею 1751 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.

[Частину першу статті 218 викладено у новій редакції згідно із Законом України №