Читати книгу - "Переплутані почуття , Кетрін Сі"

Двері аудиторії відчинилися і вийшла Еванджелін, а за нею Нейт. Вони про щось говорили.

– Привіт, нам час їхати. – Зупиняю їх.

– Ні. 

– Ні? 

– Олівер, а на що ти розраховував? – Схрещує руки на грудях. – Думав, що я навіть не питаючи куди і навіщо, сяду в твою машину і мовчки поїду куди ти хочеш? 

– Не те щоб.. 

– Забудь. Не хочу мати з тобою ніяких справ.

Я знав, що вона не погодиться, тож доведеться діяти за планом «б». 

– Мені шкода. 

– Шкода? – Роблю крок і здіймаю дівчину у повітря. – Що? А-ну постав мене! Олівер! 

– Девіс, що ти в біса робиш?! – Зупиняє Нейт.

– Не заважай, я потім все поясню! 

– Навіть не думай образити Лін..

– Інакше що? – Не подобається мені його тон голосу і цей вираз обличчя.

Я звичайно гівнюк, та Нейт чудово знає про мої почуття до Еванджелін і думає, шо можу образити дівчину? Не дочекавшись відповіді я пішов.

Усю дорогу до машини Лін намагається вирватися з моїх рук й втекти, але очевидно, що їй не вдалося цього зробити. 

– Хоча б скажеш куди ми їдемо?! – Вона точно ненавидить мене. 

– До Саманти.

– О, як чудово! Навіщо? 

– Ти маєш знати правду, чому я зробив те, що зробив. 

– Ти про що? 

– Потім дізнаєшься.

Більше Лін нічого не питала в мене і навіть не дивилася в мій бік. Всю дорогу дівчина дивилася у бокове вікно і іноді клацала щось в телефоні. По приїзду до будинку Саманти я навіть почав хвилюватися. Сподіваюся я не зроблю нічого, за що Лін зненавидить мене ще більше. 

– Будь ласка, стій за мною, бо я не знаю, що може утнути Саманта. 

– Якщо це небезпечно, тоді навіщо привіз мене сюди? 

– Бо інакше ти не повіриш мені. – Натискаю на дзвінок будинку. 

Минає близько тридцяти секунд і двері відчиняються. На порозі стоїть Саманта в нічній піжамі та з дивним виразом обличчя.

– Якого біса, Олі? Чому ти з цією..

– Це Еванджелін, якщо ти забула. Ми увійдемо? Дякую. 

– Я не запрошувала.. та ти вже зайшов. 

Міцно стискаю руку Лін і стою майже закриваючи тіло дівчини. 

– Нарешті скажеш чому ви вдвох? 

– Звичайно… Я не збираюся більше грати у твої ігри Саманто. 

– Вона знає? 

– Як сказати. 

– Знаю про що? 

– То знає чи ні?! – Саманта не любить коли щось йде не за її планом і починає лютувати.

– Не знає, та це тимчасово. 

– Хочеш щоб вона побачила те відео? Ти точно хочеш..

– Ти справді думала, що я не дізнаюся про твою брехню?

– Що? 

– Лін ніколи б не знялася у такому відео, – Дістаю телефон і знаходжу відео. – А от ти - так. 

Вмикаю відеозапис. Обличчя Саманти змінюється за секунду. Вимикаю відео. 

– Як ти знайшов оригінал? 

– Це було дуже легко, повір мені. 

– Мені хтось пояснить навіщо я тут і яке в біса відео? – Озираюсь до Лін. 

– Саманта змонтували відео, де нібито ти займаєшся сексом з якимось чоловіком і почала шантажувати мене. 

– Чому вона шантажувати тебе таким відео? Це я на..

– О, то ти не знаєш? – Чорт, я не подумав про такий розвиток подій. – Девіс закоханий у тебе по самі вуха! Мені навіть шкода було його, коли ти дала йому ляпас… Маленький хлопчисько, що хоче захистити кохану! 

– Стули пельку, Саманто! – Намагаюся тримати себе в руках, та чим далі, тим складніше.

– Я думала у вас кохання, а виявляється Олівер закоханий у тебе, а ти в нього ні? – Починає сміятися. – Ви такі кумедні. 

– Кумедні? – Лін відпускає мою руку і стає переді мною. – То ти думаєш, що ми кумедні? 

– Так, а хіба ні? Закоханий придурок і тупа ідіотка.. 

Еванджелін стискає кулак, замахується і б'є Саманту в щелепу, потім в ніс, хапає за волосся і тягне донизу й в результаті Саманта стає на коліна. 

– Грати з чужими життями для тебе забавка? – Я й поворухнутися не можу від здивування. – Думаєш, що маєш на це право? Да ти просто нікчемна сука, що самостверджується за рахунок інших. 

– Якого хріна ти робиш? Відпусти! 

– Вже не так весело? 

– Відпусти! 

– Не хочу.. так весело спостерігати за тобою у такому стані. Весело було коли Олівер підкорявся тобі? .. Відповідай! 

– Так! 

– От і мені зараз весело… Та ми різні, я не роблю цього заради забави. – Відпускає Саманту і я нарешті приходжу до тями. 

– Погань, я тобі цього не пробачу! Ти ще отримаєш своє!! 

– Саманто, Саманто.. краще не кидай погроз на вітер. – Дістаю фотографію з кишені. – Впізнаєш?

– Звідки… Якого..

– По очах бачу, що впізнаєш, – Відпускаю фотографію і вона падає на підлогу. – Ти ж чудово розумієш, що станеться, якщо ця фотографія потрапить у руки журналістів? – Мовчить. – Розумієш. Тільки спробуй нашкодити комусь з мого кола спілкування і фотографія буде повсюди. 

– А я вас недооцінила..

– Ти ніколи не вміла розбиратися в людях. 

Беру Еванджелін за руку і веду за собою. Нам тут більше нічого робити.