Читати книгу - "Переплутані почуття , Кетрін Сі"

​​​24 ГРУДНЯ (вечір)

– Я казала вам, що Різдвяний стіл накривають сьогодні! – Свариться на нас Саванна. – Скільки років поспіль ми святкуємо разом? Невже ви досі не запам'ятали? 

– Не знаю чому штучний інтелект дав нам завдання влаштувати святкову вечерю завтра, якщо святкують сьогодні. – Підтримую Саванну.

– Та добре, добре! – Вигукує Нейт. – Забігалися, от і переплутали все, таке буває! Зараз швидко замовимо доставку їжі і буде нам святкова вечеря. – Дістає свій телефон. – Що будемо їсти? 

Не знаю як, та і я геть забула, що накривають на стіл сьогодні. Думаю я занадто захопилася цим марафоном і повірила в те, що святкова вечеря накривається двадцять п'ятого грудня. Навіть соромно за себе. Я тут головна фанатка Різдва і такий казус стався. 

– Все, доставка їжі буде орієнтовно о восьмій вечора! – Нейт плескає у долоні. – Підемо накривати на стіл? 

– Гм.. до речі про стіл, – Повертаємося до Олівера. – У цьому будинку не вистачить посуду на всіх. 

– Що? Олівер! 

– А що? Я так само забув, що вечеря сьогодні.. думав завтра купити посуд. 

– Без паніки! – Зупиняю їх галас. – Хіба у святковій вечері головний посуд? 

– Ну..

– Ні! Головне – це атмосфера і друзі поруч. Просто сядем біля ялинки у вітальні і будемо їсти з того, у чому привезуть… Згодні?

– Так! – Підтримує Олівер. – Давайте поки перенесемо стіл з кухні, до вітальні. 

– Гаразд. 

Хлопці почали розчищати у вітальні місце для стола. Зробили ще так, щоб ми сиділи біля ялинки. 

Поки всі були зайняті, ми з дівчатами по черзі поклали свої подарунки під ялинку. Я побачила, що Джуді так само поклала два подарунки. Отже, один з них для Логана. 

– Ді, почекай, – Зупиняю її на сходах. – Ти не будеш злитись, якщо я віддам тобі твій подарунок трохи пізніше? Не було часу їхати до будинку..

– Ні, що ти! Я так само не встигла привезти твій. – Опускає погляд. 

– Як батьки відреагували на те, що ти будеш святкувати не вдома? 

– Позитивно. Батько був такий щасливий, що я нарешті знайшла з ким можу провести Різдво, що навіть дав мені більше кишенькових! 

– Він завжди хотів щоб ти подорослішала.

– Це точно. 

Їжу привезли о восьмій нуль дев'ять, а зібралися ми за столом о восьмій двадцять. Єдине, що в нас було з посуду, це келихи та виделки, вся їжа лежала у контейнерах. Олівер постукав виделкою по келиху й тим самим привернув нашу увагу. 

– Я хочу сказати тост, – Підводиться. – Ви знаєте, що я рідко можу щось таке сказати, – Всі кивають головою, – Але сьогодні саме такий день… Дорогі друзі! Сьогодні, у це світле Різдвяне свято, хочеться підняти келих за найцінніше в нашому житті. За тих, хто завжди поруч, у радості та в труднощах, – за наших вірних друзів. Ви – наша підтримка, наша сила і наші найближчі брати по духу. І ще – за кохання. За ту зірку, що запалює серце теплом навіть у найхолоднішу ніч. Нехай кожен з нас знайде своє щастя, свою половинку, яка розділить радість і додасть сенсу кожному дню. За друзів, за кохання і за життя, сповнене чудес, які приносить Різдво! 

Кімната наповнюється звуком стукання скла. Випиваємо вино. 

– Чудовий тост, Олівер. 

– Дякую. 

Поки всі продовжували їсти і пити у вітальні, ми з Олівером вийшли на вулицю.

– Еванджелін, я дуже хочу вибачитися перед тобою.

– За що? 

– За те, що вів себе з тобою, як повний відморозок.. мені шкода, що казав тобі всі ті образні слова. 

– Давай забудемо той період життя і будемо жити тут і зараз? – Роблю крок на зустріч чоловіку. – Я рада, що ти дійсно маєш добре серце, Олівер.

– Дякую, що ти змогла його розгледіти. 

Нахиляється і цілує мене. Все ж таки, ми змогли розібратися у своїх почуттях. 

ОЛІВЕР ДЕВІС 

Різдво не таке жахливе, як я думав. Бути в колі друзів, а не з батьками, що зляться на тебе, – набагато веселіше. 

– Ходімо до будинку, а то тут холодно, – Беру дівчину за руку і відчуваю, що мій мобільний завібрував.

Повідомлення було від Арчі. 

«В мене є ідея для нового парі. Зіграємо?» 

Швидко набираю відповідь: 

«Ні. Я більше не граю.» 

– Хто тобі пише? 

– Це Арчі. 

– Цей козел? – Киваю. – І що пише? 

– З Різдвом вітає. 

– Неочікувано. 

– Дуже. 

Ми повернулися до друзів і продовжили святкувати.

Це Різдво я ще довго буду пам'ятати. 

Любі, я Вас всіх вітаю з Різдвом на Новорічними святами ***

БАЖАЮ ЩАСЛИВОГО РІЗДВА ТА НОВОГО РОКУ ♡♡♡ 

**** 

ДЯКУЮ, ЩО ЧИТАЛИ ЦЮ КНИГУ ☆ 

Кінець