Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

     - Так, от. Я уклала договір із шлюбною агенцією. Вони обіцяли знайти мені, протягом пів року, ідеального нареченого, а я, окрім авансу, ще й сплатити певну суму, якщо одружуся з багатієм.

      Павло та Феофанія перезирнулися. Павло відкрив рота, але Фані стукнула його ліктем під ребро. Вона припустила, що наречений зараз запитає про розмір винагороди агентству. Це могло наполохати Оксану, і вона взагалі б нічого не розповіла. Здається, Феофанія доволі добре вивчила свого майбутнього чоловіка. Саме це він і хотів зробити.

      - І вони знайшли? -  Запитала Фані.

      - Перша трійка була жахливою. Але агенція справді знає, що робить. Оплата, звичайно височенька, але якщо взяти шлюб із багатієм, то воно того варте.  Спочатку, я вагалася, бо моїм контрактом опікувалася руда старезна пані, років сорока, на ім’я Анастасія, здається вона співвласник агенції. А потім прийшов дуже чарівний пан Сергій. Я подумала, що він клієнт, але він теж співвласник. Тож, я підписала контракт.

      - І після трьох невдалих проб, ти знайшла його, - промимрила Фані.

      - Ага. Він, звичайно не Аполлон, але має смак в їжі та знає, як розважити дівчину, нічні клуби, концерти, тощо. Але шкода, я хотіла до моря, а він ним геть переситився. Він останні декілька місяців провів на Карибах. Тож, море та океани йому у печінках. Але я вмовила його у Карпати. Він захотів до гарячих джерел. Припускаю, - захихотіла Оксана, - він хоче побачити мене у купальнику.

    - Але, - сказала Фані.

    - Пані Анастасія постійно проводить семінари зі своїми дівчатками. Тож, вона наказала за жодних обставин не давати гроші потенційним чоловікам, бо серед них можуть виявитися шлюбні аферисти. А також категорично заборонила нам вступати в інтимні стосунки, допоки ми не отримуємо свідоцтво про шлюб. Звичайно, мова йде про багатіїв. Бо, багатій, який отримає свою здобич, зривається з гачка. А вона створила свою агенцію, щоб дівчата в Україні мали шанс отримати багатого чоловіка.

    - А яка назва цієї агенції? - Запитала Фані.

    - Це для моєї сестри, - збрехав Павло. – І, ми з Фані вирішили, що вона житиме у мене, - він підступно обійняв наречену. – Але ми внесемо долю Фані за цей та наступний місяці, щоб ви спокійно шукали третю дівчину.

     - «Ліхтар кохання», вони є в Інтернеті, там вся важлива інформація, - повідомила Оксана, - а тоді відвела Фані у бік.

    - Ти знаєш, він тебе ошукує. Він не той, за кого себе видає. Він… він вдягає перуку. Бо, коли він був у нас, то у нього була лисина.

      Фані подякувала колишній сусідці за важливу інформацію.

      - Що вона хотіла? – Запитав Павло. – Якісь інтимні подробиці про того пана?

      - Ні, - ледь ковтаючи сміх серйозно відповіла Феофанія. – Вона сказала, що ти мене дуриш. І що ти, не той, за кого себе видаєш. – Пан Сміт кліпнув. – Адже ти носиш перуку, бо у тебе лисина.

      Фані розсміялася. Але чи їй здалося, чи Павло справді зітхнув із полегшенням.

    - Давай купимо морозиво, - запропонував наречений.

    Найдешевшим було ескімо на паличці. Тож, Фані, звісно потягнулася до нього.      

    - Кохана, - сказав Павло, - вибери щось з ложкою.

    - Тепер ти будеш наказувати мені яке морозиво купляти? – Не повірила Феофанія.

   - Я тобі не наказую, лише прошу обирати з тих, що у стаканчику із прикріпленою ложечкою. Інше може накапати на твій чудовий салатовий сарафан.

      Фані почала дратуватися. Спочатку він наказує, яке морозиво їй обрати, тепер каже, що вона неохайна. Скоро він почне наказувати, чи їй дихати, чи ні!

    - Яке захочу, таке і оберу! – Гримнула вона та відчинила скло морозильної камери. Павло, схопив її за руку та серйозно подивився в очі:

     - Будь ласка… якщо я побачу, як ти його ли… їстимеш, то в мене трапиться серцевий напад.

      Феофанія вирячилася, а тоді до неї дійшло, тож вона почервоніла.

     - Ну добре, пане рабовласнику. – Промимрила здогадлива наречена.

      Пані Купер стало цікаво, що там у них відбувається. Якщо вони йшли поруч, але були червоні та дивилися у протилежний один він одного бік.

      Павло галантно простягнув тітоньці стаканчик із морозивом і відкрив свій. Фані ж сіла поряд із пані Купер.

      - То що то за дівчина, із якою ви розмовляли?

      - Це – Оксана, моя колишня сусідка, - сказала Фані, виявляючи, що морозиво  дуже смачне.

     - Та, яка застукала Павла із твоїм чорним бухгалтером?

     - Бюстгальтером, - смикаючись виправив пан Сміт. – І я його ненавмисне схопив. Це головорізи перевернули все до гори дриґом.

     - О, Господи! – Зблідла Фані, - я ж тепер не зможу доторкнутися до тієї моєї білизни.

     - Може воно і найкраще, - ковтаючи крижану насолоду сказав Павло.

     - Збоченцю, - додала Фані, а пані Купер їх перебила: