read-books.club » Любовні романи » (не) згоріти вщент, Мелорі Бронд 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"

140
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "(не) згоріти вщент" автора Мелорі Бронд. Жанр книги: Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 27 28 29 ... 86
Перейти на сторінку:

— Мелані, ти бачила? Наші на останніх хвилинах забили гол і виграли, - зайшовши на кухню радісно пищала Віталіна.

— Ні, не бачила. В мене розболілася голова, взяла таксі і поїхала додому, - злукавила я, справжню причину так і не сказавши, - мий руки і до столу, я нам вечерю приготувала.

За столом ми ще трохи поговорили, в основному розповідала сестра, а я слухала.

Вимила посуд і пішла відпочивати, день був насиченим і емоційно важким.

Початок тижня розпочався легко. Сьогодні не було на парах Діми з Алексом, які кожен по своєму, мене весь час тримали в напрузі. Після пар я ще трохи посиділа за написанням журналу. Телефон сповістив про вхідне повідомлення.

— "Мел, я сьогодні залишуся в Ритки з ночівлею, ми маємо підготувати спільну презентацію на завтра. Ти не заперечуєш?"

— "Ні, плідної вам праці!"

На вулицю вийшла пізно, сутеніло і йшов сильний дощ. Відкрила парасолю й швидко пішла до зупинки. Раптом джип на швидкості пролетів біля мене, обливши водою з дороги. Щоб не потрапити під колеса я відсторонилася і впала прямо у калюжу. Швидко піднялася, але мій одяг встиг добряче промокнути. Мене трусило від переляку і холоду.

Нізвідки підбіг Алекс, взяв на руки і поніс швидко до машини.

Скинувши мокрий одяг, надягла Алексову футболку, яку він дав мені. Я вдихнула його такий рідний запах і закуталася в плед. В машині було достатньо тепло, але в мене ніяк не виходило зігрітися.

— Мел, ходи до мене?

Я шмигнула в його теплі обійми, він погладжував мене і заспокоював, як маленьку дитину. Через хвилин п'ять я зігрілася.

— Дякую, Алексе, за все!

 Поглянувши у вічі я потонула в його блакитних очах. За мить, наші губи зімкнулися в ніжному поцілунку. Алекс бережно, насолоджуючись торкався моїх губ. Його одна рука погладжувала оголену ногу, а інша сильніше притискала до себе. Серце шалено гупало, а по тілу пройшов неймовірний жар.

Мої руки відпустивши плед пестили, зминали шовковисте волосся Алекса. Я з пожадливістю накинулася на його губи. Наші язики переплелися в еротичному танці. А його руки, опустившись, зминали оголені сідниці, які ще донедавна прикривав плед. Я вигнулася і простогнала в губи, покусуючи їх.

Якже я сумувала за ним, але потрібно зупинитися, тут не місце і не час. 

— Алексе, - важко дихаючи відсторонившись від нього, вимовила я, - відвези мене будь ласка додому!

 Він здивовано поглянув на мене, але нічого не сказав, завів машину і ми поїхали. Піднявши плед я прикрила ноги.

Дощ на вулиці трохи вщух, але не припинився. Через декілька хвилин, ми були на місці. Я закуталася в плед, взяла сумочку і вже хотіла вийти, як Алекс відчинив двері з моєї сторони. І коли тільки встиг промайнуло в голові.

— Далеко зібралася?

Підхопив на руки, закрив двері машини й поніс в напрямку мого під’їзду.

— Мел, який поверх?

— Третій, квартира перша з права.

 Я обняла його міцно за шию. Він легко піднявся до потрібних дверей.

— Сестра вдома?

— Ні, вона залишилася в подруги, з ночівлею, ключі в сумочці.

Він швидко дістав ключ, не випускаючи мене з рук, відчинив двері і заніс до квартири.

— Дякую, Алексе, тепер я зобов'язана запропонувати тобі чай.

— Мел, я й від вечері не відмовився б, так поспішав до тебе, що не встиг поїсти.

— Чому поспішав, Алексе?

— Про це пізніше обов'язково поговоримо.

—  Гаразд, я тільки швидко в душ, переодягнуся і приготую нам вечерю. Ти проходь на кухню, зачекай мене, будь ласка, там.

Змивши з себе весь бруд, просушила волосся, наділа мереживну білизну, атласний халат, тапочки і зайшла до кухні.

Алекс стояв біля плити і щось під ніс наспівував, помішуючи лопаткою в сковорідці. Я на хвильку зупинилася, милуючись ним.

— Надіюся ти не проти, що я трохи похазяйнував в тебе на кухні. В холодильнику знайшов...

Обернувся до мене, поглядом млосно пройшовся по моїй фігурі, голосно проковтнувши, продовжив помішувати м'ясо.

— Спагеті вже готові, залишилося тільки м'ясо досмажити.

Я розклала тарілки і нарізала швидко салат. За декілька хвилин ми насолоджувалися їжею.

— Дякую, тобі за смачну вечерю. Це я, повинна була нагодувати тебе, а вийшло навпаки.

— Ну...

Потягнув він, дивлячись, на мої груди, які оголилися під час того, як я нагнулася, щоб взяти салат. Я швидко загорнула їх. Він важко вздихнув і потер свої скроні.

Поївши, ми прибрали брудний посуд з столу.

— Каву будеш?

— Так, з однією ложкою цукру.

Заваривши в турці ароматну каву, я розлила в чашки. Алекс підійшов, обійняв мене з спини, ніжно цілуючи моє вушко плавно переходячи до шиї. Кава відміняється, одразу переходимо до десерту - промайнуло в моїй голові. Моє тіло миттю зреагувало на невинні дотики, вкрилося дрібними мурашками. Я підняла голову оголюючи ключиці, прикриваючи від задоволення очі. 

1 ... 27 28 29 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"