Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Мелані, ти бачила? Наші на останніх хвилинах забили гол і виграли, - зайшовши на кухню радісно пищала Віталіна.
— Ні, не бачила. В мене розболілася голова, взяла таксі і поїхала додому, - злукавила я, справжню причину так і не сказавши, - мий руки і до столу, я нам вечерю приготувала.
За столом ми ще трохи поговорили, в основному розповідала сестра, а я слухала.
Вимила посуд і пішла відпочивати, день був насиченим і емоційно важким.
Початок тижня розпочався легко. Сьогодні не було на парах Діми з Алексом, які кожен по своєму, мене весь час тримали в напрузі. Після пар я ще трохи посиділа за написанням журналу. Телефон сповістив про вхідне повідомлення.
— "Мел, я сьогодні залишуся в Ритки з ночівлею, ми маємо підготувати спільну презентацію на завтра. Ти не заперечуєш?"
— "Ні, плідної вам праці!"
На вулицю вийшла пізно, сутеніло і йшов сильний дощ. Відкрила парасолю й швидко пішла до зупинки. Раптом джип на швидкості пролетів біля мене, обливши водою з дороги. Щоб не потрапити під колеса я відсторонилася і впала прямо у калюжу. Швидко піднялася, але мій одяг встиг добряче промокнути. Мене трусило від переляку і холоду.
Нізвідки підбіг Алекс, взяв на руки і поніс швидко до машини.
Скинувши мокрий одяг, надягла Алексову футболку, яку він дав мені. Я вдихнула його такий рідний запах і закуталася в плед. В машині було достатньо тепло, але в мене ніяк не виходило зігрітися.
— Мел, ходи до мене?
Я шмигнула в його теплі обійми, він погладжував мене і заспокоював, як маленьку дитину. Через хвилин п'ять я зігрілася.
— Дякую, Алексе, за все!
Поглянувши у вічі я потонула в його блакитних очах. За мить, наші губи зімкнулися в ніжному поцілунку. Алекс бережно, насолоджуючись торкався моїх губ. Його одна рука погладжувала оголену ногу, а інша сильніше притискала до себе. Серце шалено гупало, а по тілу пройшов неймовірний жар.
Мої руки відпустивши плед пестили, зминали шовковисте волосся Алекса. Я з пожадливістю накинулася на його губи. Наші язики переплелися в еротичному танці. А його руки, опустившись, зминали оголені сідниці, які ще донедавна прикривав плед. Я вигнулася і простогнала в губи, покусуючи їх.
Якже я сумувала за ним, але потрібно зупинитися, тут не місце і не час.
— Алексе, - важко дихаючи відсторонившись від нього, вимовила я, - відвези мене будь ласка додому!
Він здивовано поглянув на мене, але нічого не сказав, завів машину і ми поїхали. Піднявши плед я прикрила ноги.
Дощ на вулиці трохи вщух, але не припинився. Через декілька хвилин, ми були на місці. Я закуталася в плед, взяла сумочку і вже хотіла вийти, як Алекс відчинив двері з моєї сторони. І коли тільки встиг промайнуло в голові.
— Далеко зібралася?
Підхопив на руки, закрив двері машини й поніс в напрямку мого під’їзду.
— Мел, який поверх?
— Третій, квартира перша з права.
Я обняла його міцно за шию. Він легко піднявся до потрібних дверей.
— Сестра вдома?
— Ні, вона залишилася в подруги, з ночівлею, ключі в сумочці.
Він швидко дістав ключ, не випускаючи мене з рук, відчинив двері і заніс до квартири.
— Дякую, Алексе, тепер я зобов'язана запропонувати тобі чай.
— Мел, я й від вечері не відмовився б, так поспішав до тебе, що не встиг поїсти.
— Чому поспішав, Алексе?
— Про це пізніше обов'язково поговоримо.
— Гаразд, я тільки швидко в душ, переодягнуся і приготую нам вечерю. Ти проходь на кухню, зачекай мене, будь ласка, там.
Змивши з себе весь бруд, просушила волосся, наділа мереживну білизну, атласний халат, тапочки і зайшла до кухні.
Алекс стояв біля плити і щось під ніс наспівував, помішуючи лопаткою в сковорідці. Я на хвильку зупинилася, милуючись ним.
— Надіюся ти не проти, що я трохи похазяйнував в тебе на кухні. В холодильнику знайшов...
Обернувся до мене, поглядом млосно пройшовся по моїй фігурі, голосно проковтнувши, продовжив помішувати м'ясо.
— Спагеті вже готові, залишилося тільки м'ясо досмажити.
Я розклала тарілки і нарізала швидко салат. За декілька хвилин ми насолоджувалися їжею.
— Дякую, тобі за смачну вечерю. Це я, повинна була нагодувати тебе, а вийшло навпаки.
— Ну...
Потягнув він, дивлячись, на мої груди, які оголилися під час того, як я нагнулася, щоб взяти салат. Я швидко загорнула їх. Він важко вздихнув і потер свої скроні.
Поївши, ми прибрали брудний посуд з столу.
— Каву будеш?
— Так, з однією ложкою цукру.
Заваривши в турці ароматну каву, я розлила в чашки. Алекс підійшов, обійняв мене з спини, ніжно цілуючи моє вушко плавно переходячи до шиї. Кава відміняється, одразу переходимо до десерту - промайнуло в моїй голові. Моє тіло миттю зреагувало на невинні дотики, вкрилося дрібними мурашками. Я підняла голову оголюючи ключиці, прикриваючи від задоволення очі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд», після закриття браузера.