Читати книгу - "Розмір має значення"

Мій господар жваво підстрибнув зі стільця:

- Повірте, що вам ніхто більше не нужен. А два відсотки, ізвіняюсь, це багато чи мало?

- Сьогодні ми продаємо на дев’яносто мільйонів шекелів за рік.

Фіма заворушив губами:

- Хороша цифра. Тільки откуда я тут в Ізраїлі узнаю, скільки ви продали там, в своїй Україні.

Я вирячив очі.

- Тобто як це, «откуда»? Зі звітності. Це ж офіційні дані!

- Ой, знаю я, по чім коштують офіційні дані, тим більше з вашої країни. Я ж не перший день живу на світі. Давайте чотири відсотки від вивезеного з Ізраїлю.

- Три, - уперто сказав я. - І з тримісячним відтермінуванням платежу. Кращих умов не буде.

- Ви хочете, щоб я помер з голоду! Ну добре, я згоден. П’ятнадцять процентов аванс.

Якби не задекларована дружина-єврейка, я б давно вже припинив цей порожній торг.

- Авансу не буде. Тримісячна відстрочка, і все.

Фіма пошкрябав підборіддя.

- Скоро я все буду знати. Завтра шабат. Я побалакаю зо всємі, кого не зміг знайти сьогодні. Навіть найгірший єврей в Ізраїлі у шабат піде до синагоги.

- Тільки всі до різних, - уїдливо зауважив я. - А до чого тут синагога?

У відповідь я отримав погляд, яким, напевно, обдаровують недоумкуватих учнів у хедері.

- Юначе, як партнеру, а тепер ми партнери, да? - я підкреслено серйозно кивнув. - Так от, як партнеру скажу, що ви не через ті двері заходите в наш дім. Так вас далі порогу не пустять. А бізнес - це інтимне дєло, за бізнес говорять у спальні. Ви коли сваталися до своєї дружини-єврейки, до кого першого пішли?

Я трошки розгубився, бо іще жодного разу не сватався.

- Ну як, до кого. До нареченої. У смислі, в родину.

Фіма урочисто підняв пальця вгору.

- От! До тате-маме. І уже потім «я тебе люблю» і все таке інше.

Що мені залишалося, крім як погодитися.

- А хто тате-маме в єврейського бізнесмена?

- Рабин?

- А їдише коп

Я почухав потилицю. Агент Мамай миттєво знайшов би відповідь на це питання, а от бізнесменові Мамаю виявляти зайву метикуватість було ризиковано.

- Ну, думайте. Хто годує бізнесмена, як їдише маме?

- Політика?

У відповідь я отримав зневажливий погляд.

- Ця меліха сама себе не прогодує. Я вам скажу, юначе, що всі наші біди від цієї політики. Тримайтесь від них подалі, і не будете мати половину своїх проблем.

Не так давно постраждалий від політичних катаклізмів агент Мамай як ніхто оцінив мудрість цієї поради. А бізнесмен Мамай тим часом продовжив гру в питання-відповіді.

- То, може, кадри?

- Ну не можна же бути таким тупим. Я звичайно, ізвіняюсь.

- Інформація?

Фіма тяжко зітхнув:

- Ваші діти, у них мама єврейка. Це будуть розумні діти. Може, спитаєте в них?

- Фінанси.

Мій співрозмовник засяяв від щастя.

- Правильно. Хто зараз працює на свої гроші? Тільки на чужі! Кожен бізнесмен бере кредит, і банкір для нього, самі понімаєте…

І як оце я одразу не зметикував?

- Ну і далі, щоб ви не мучились, скажу як рідному - бандити. Без бандита не буває бізнесмена. А великого бізнесмена - так два рази. Через кого, скажіть мені будь ласка, маленький бізнесмен росте-росте і стає середнім, а потім в один день перетворюється на великого? Тільки через бандита! Як так, спитаєте ви мене? І я вам скажу - таки так! Бандит знайомить бізнесмена з людьми. А як же! Хто ж іще вас підведе до банкіра, якщо не бандит? Бандита всі знають. Бо він уміє розмовляти з людьми. Мені вже повірте! А якщо бізнесмен став жирний, лінивий і не хоче більше працювати, бандит забирає у нього все, і той знову іде заробляти. Бандит весь час засовує руку у ваш дірявий бізнес і витягає найсмачніші шматки. Бо інакше це зробить не він, а хтось інший, ви розумієте, про що я говорю? А хто такий бандит, спитаєте ви? Гангстер? Терорист? Облиште, я не хочу чути за ці глупості! Бандит буває політик, буває співак, буває ніхто. «Мафія» - так про них говорять поцеваті італійці. Вони хочуть, щоби ми подумали, що бандити бувають тільки у них. А ми…

- Ну добре, а як щодо юристів? Хіба від них бізнесмен не залежить?

- А ви таки розумний гой! Юристи - да. Тільки як кажуть юристу? «Оформи так, щоб все було законно». Це вже не тате-маме, а прислуга. Ви ж не ідете просити руки дівчини до прислуги.

Цікаве визначення. Треба буде якось перевірити його в розмові з юристами.

Я ще раз пообіцяв новому компаньйону три відсотки з оберту, таким чином елегантно завершивши розмову, а потім усамітнився біля комунікаційного автомата і заслав до Києва терміновий запит - який банк та у яких обсягах кредитує фірму «Кремл Ентерпрайзес». Якщо вони там цього не знають, навіщо тоді взагалі потрібна агентурна мережа УГС?

Ранок зустрів мене приємною звісткою. Київ усе бачить. Київ усе знає. «Кремл Ентерпрайзес» тримає свої гроші, а відповідно, і кредитується в банку «Тель-Шахар». Ну, а коли знаєш, що шукаєш, знайти - це вже справа техніки.

Банк «Тель-Шахар» не крився від людей і мав сучасну інформаційну сторінку, покликану ближче познайомити відвідувача з місією, історією та успіхами цієї фінансової установи, а також створити сучасний образ в очах клієнта за допомогою портретів керівництва у неформальних обставинах. Все як велить остання мода на ринку зв’язків з громадськістю. Я мав змогу помилуватися намакіяженими обличчями президента банку, віце-президентів і навіть членів кредитної ради. Отже, хтось із них підтримує дуже тісні стосунки з «Кремлом». Тільки хто саме?

Учорашній візит до лігва пана Родимчика та інформація, отримана від Фіми, давали підстави для висновку - доведеться мати справу із добре організованою терористичною групою, що має тісні зв’язки з фінансовими, релігійними та кримінальними колами країни. А значить, без великої стрілянини тут не обійдеться. Принаймні я не пам’ятаю жодної антитерористичної операції, яка б не супроводжувалася силовими діями. Ну, до чого, до чого, а до силового варіанту я завжди готовий, як і будь-який агент УГС. І перша заповідь у такому випадку: збільшуй тиск на клієнта, намагайся вивести його з рівноваги. Далі вже само піде. Власне, вчора я так і зробив - спробував проломити кулаком двері супротивника, коли за спиною з’явився той