Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України (див. коментар до ст. 202 КпАП).

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь* яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Відповідно до вимог Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Іноземні невійськові судна і військові кораблі, які зайшли в територіальне море або внутрішні води України з порушенням встановлених правил заходження в ці води, є порушниками режиму державного кордону (порушниками державного кордону України). Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби є порушниками державного кордону України і в тих випадках, коли вони перетинають державний кордон України в підводному положенні або перебувають у цьому положенні під час плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України. Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах відповідно до зазначеного Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Переліт державного кордону України поза повітряними коридорами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України. Порушниками порядку перетинання державного кордону України у повітряному просторі (порушниками державного кордону України) є повітряні судна та інші літальні апарати, що перетнули державний кордон України без відповідного дозволу компетентних органів України або вчинили інші порушення правил перельоту через державний кордон України. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь- якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин. Під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон ^країни для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

Необхідно вирішити питання паралельного існування двох видів відповідальності: кримінальної (ст. 331 КК України) і адміністративної (ст. 204-1 КпАП) за одні і ті самі дії " незаконне перетинання державного кордону України, адже диспозиції названих статей майже тотожні. Така двозначність з правової точки зору є недопустимою, адже вона створює парадоксальні ситуації в практичному застосуванні законодавства.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб’єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.

[У назву статті 205 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 205 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 205 внесено зміни згідно із Законом України № 2247-ІІІ від 18.01.2001 p.]

[У статтю 205 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У статтю 205 внесено зміни згідно із Законом України № 1299-IV від 20.11.2003 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері реєстрації іноземців і осіб без громадянства. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3929-XII, «Про біженців» від 21.06.2001 p. № 2557-ІІІ, Правилами в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 р. № 1074, Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2028 та іншими нормативно-правовими актами.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невжитті громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів щодо забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні, зобов’язані мати паспортний документ, яким є документ, що підтверджує громадянство іноземця та особи без громадянства або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон і визнаний Україною. Паспортний документ реєструється в порядку, встановленому Правилами в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію,