Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Невиконання хоча б однієї із законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин, які є похідними від їх прав та обов’язків утворює об’єктивну сторону цього правопорушення.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути як посадові особи підприємств, установ та організацій, так і громадяни.

Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, втрата або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця -

тягне за собою накладення штрафу від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188-13 згідно із Законом України № 2056-ІІІ від 19.10.2000p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері виконавчого провадження.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у: 1) невиконанні законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження; 2) втраті або несвоєчасному відправленні виконавчого документа; 3) неподанні або поданні неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника; 4) неповідомленні боржником про зміну місця роботи (знаходження); 5) неявці без поважних причин за викликом державного виконавця.

1. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 p. № 202/98-ВР державними виконавцями є заступник директора Департаменту державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, Державні виконавці відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, Державний виконавець державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Невиконання законних вимог державного виконавця Щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, які є похідними від його повноважень утворює об’єктивну сторону цього правопорушення.

2. Втрата виконавчого документа - це дія, відповідно до якої виконавчий документ не може бути використаний за прямим призначенням та у встановлені строки (пошкоджений, загублений, знищений тощо)

3. Несвоєчасне відправлення виконавчого документа полягає у пропущенні нормативно передбачених (встановлених) термінів його відправлення.

4. Неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника полягає у таких діях, як пропущення нормативно передбачених (встановлених) термінів їх подання, або у поданні відомостей, які не відповідають дійсності. Боржником є особа, яка неспроможна своєчасно виконати свої зобов’язання перед виконавчою службою.

5. Неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження) боржника полягає у неподанні або несвоєчасному поданні відомостей про нове місце роботи.

6. Неявка без поважних причин за викликом державного виконавця - це пропущення встановленого терміну явки. Поважними причинами можуть бути несвоєчасне одержання виклику, хвороба, відрядження та інші обставини, що фактично позбавляють особу можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, створення перешкод для доступу до енергоспоживаючих об’єктів та до приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від двадцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[В абзац другий статті 188-14 внесено зміни згідно із Законом України № 760-V від 16.03.2007 р.]

[Кодекс доповнено статтею 188-14 згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері контролю за додержанням законодавства про енергозбереження. Відповідно до Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 p. № 74/94-ВР «енергозбереження» - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у: 1) невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження; 2) ненаданні їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів; 3) створенні перешкод для доступу до енергоспоживаючих об’єктів та до приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.

1. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» від