Читати книгу - "Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння"

Дін

Кордевідон ніс свою дружину до спальні, яку спеціально підготував для неї. Він довго думав, як оформити кімнату. Для молодої дівчини хотілося б щось світле і повітряне, а враховуючи, що вона блондинка, можливо, блакитне чи персикове.

Але в результаті, він обрав червоний і золотий – кольори свого герба, що мав вигляд темно-червоного трикутного щита з потрійною золотою окантовкою і вискаленим золотим тигром у чорну смугу, що здійнявся у стрибку.

Інтуїція підказувала йому, що Талії це сподобається. 

Дін раптом пригадав, що досі навіть не з'ясував справжнє ім’я своєї дружини. Тож нехай, поки що, побуде Талією. Щодо вінчання, він не хвилювався, бо в церкві, де вінчалися король Тарлії та його новоспечена дружина, імена не вказуються. Священник має казати – “цей чоловік” або “ця жінка”, а Господь, який зв’язує душі, і так знає, хто є хто. 

Тому дівчина дізналася, що тепер вона королева, вже після вінчання.

Кордевідіон подивився на сплячу дружину, яка так затишно притулилася до його плеча.

Дивно, як вона протрималася стільки? Адже перехід порталом для незвичної людини є певним шоком. Ще треба врахувати, що вона нещодавно перемістилася з іншого світу, що теж було неабияким стресом для нервової системи. Саме тому, Дін запропонував Талії поїхати машиною, бо був упевнений, що, скористайся він порталом вдруге за такий короткий час, їй стало б зле, і вона могла заснути просто під час переміщення.

Але вона не тільки не заснула, а й влаштувала для них із Мерідом справжнє шоу. Кордевідон Тарлійський завжди був суворим і непохитним. Коли він востаннє сміявся? Дін цього не пам'ятав. Можливо, ніколи. До сьогоднішнього дня.

Талія поворухнулася і притулилася головою до його шиї. Діну подобалося відчувати її легкий дотик. Вона була ніжною, як пір'їнка. Можливо, варто простежити за її харчуванням, адже там, де вона була, життя могло бути нелегким. Чи зможе така тендітна дівчина виносити дитину?

Отримати спадкоємця було дуже важливо для короля, але він не хотів, щоб це нашкодило здоров'ю його дружини. А вона виглядала так, ніби трохи більше схудне – і стане прозорою. Хоча, треба визнати, щось у неї таки виглядало об'ємним! Якби його руки не були зайняті, він би не відмовився це дослідити. 

Проте зі збільшенням сімейства доведеться почекати, дуже вона худенька. Дін озирнувся назад, де Террі швидко прямувала за ним, і махнув їй головою до дверей спальні.

Покоївка обігнала його і швидко відчинила двері. Кордевідіон проніс свою ношу через кімнату і поклав на ліжко. Потім задумливо глянув на неї.

– Треба б роздягнути.

– Я все зроблю, Ваша Величність, – охоче відгукнулася помічниця, погладжуючи рукав своєї сукні.

– До речі, Террі, де взяла плаття? – поцікавився Його Величність.

– У прачки відібрала, – зізналася кокетлива скелетиха. – Сказала, що це наказ королеви.

– І тепер прачка лає кого? – почав Дін.

– Королеву, – продовжила Террі.

Кордевідіон важко зітхнув. Хто взагалі сказав, що лише з людьми важко?

– Коли вкладеш господиню, сходи до скарбничого. Скажи, що я розпорядився видати прачці гроші на нову сукню, – потім подумав і додав. – Ні, краще нехай прачка купить дві сукні – ще одну тобі.

– Дякую, Ваша Величність.

– Якщо щось буде потрібно, я в бібліотеці, – зітхнув Дін.

Він би з радістю приліг зараз зі своєю новопридбаною дружиною, але їй і справді потрібно відпочити, та ще й справ чимало, тож у бібліотеку.

Справ, і правда, накопичилося безліч. Король уже дві години розбирав документи, коли краєм ока помітив, що двері бібліотеки відчиняються. Він підняв голову і побачив жіночу фігуру, що прослизнула в отвір. 

Ось демон! Цього ще не вистачало. Звідки вона дізналася, де зараз був Кордевідіон? Дін і раніше збирався змінити всю прислугу на поверсі, а тепер точно вирішив, що так і зробить.

– Що ти тут робиш, Кенді?

– Привіт, коханий, – пролунав млосний голосок, – я так скучила. Не могла більше чекати жодної хвилини.

– Послухай, Кенді, ми вже все з'ясували ще до мого від'їзду. Я думав, що ти зрозуміла мене.

– Але коханий, ти ж не можеш так зі мною вчинити! Я просто не хочу без тебе жити, – промовила вона слізливим голосом.

Дін підвівся з-за столу і глянув на свою колишню. Невже він колись вважав її красивою? Вона виглядала, як лялька, повністю фальшива у порівнянні з його дружиною.

Її щемлячий голос, наївні очі, які дивилися на нього з захопленням та обожнюванням. Дін ще до пророцтва Олівії перестав відвідувати її, бо запідозрив, що ці очі можуть дивитися так не лише на нього.

Проте перед від'їздом, коли Кордевідіон повідомив рідним, що поїде шукати дружину, передбачену пророчицею, і деякий час не буде в палаці, Кенді пробралася до нього в спальню, намагаючись влаштувати нахабне спокушання невинності, застигнуте на місці злочину.

Світло в спальні було вимкнене, і коли Кенді, розірвавши на собі сукню в передчутті зухвалого спокушання, почула, що двері відчиняються і входить чоловік, вона стрибнула на нього, збила з ніг і закричала, закликаючи на допомогу всіх, хто міг її почути.

Першим, хто почув, за дивним збігом обставин, виявився її двоюрідний брат по матері Торій, який, за іншим збігом обставин, знаходився в бібліотеці, щоб почитати перед сном.

Коли він, палаючи бажанням захистити беззахисну даму від зазіхань, влетів у спальню короля та запалив світло, одразу за ним увірвався й сам господар приміщення.

Коли перший шок у всіх пройшов, виявилося, що безсоромно спокушена бідолаха, зовсім не хотіла виходити заміж за Меріда, якого якраз осідлала на підлозі. Вона визнала, що все, що сталося, було безглуздою помилкою, і вона переплутала кімнату та навіть поверх.

Її двоюрідний брат, за сумісництвом двоюрідний брат Діна, оскільки їхні батьки були рідними братами, виштовхав невдало спокушену сестрицю зі спальні. Скандал зам'яли, бо справу вважали сімейною, і виносити сміття з дому не стали.