Читати книгу - "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"

— Сподіваюсь, цей маленький ключик укріпить наш з тобою зв’язок і довіру, — відповів Ігор на подяку Тіни.

 Вони обговорювали кожну страву та напій, які подавали до столу. Знову згадували смішні історії із дитинства та студентських років, ділились улюбленими фільмами і книжками. Тіна насолоджувалась цією атмосферою, приємною розмовою з освіченим чоловіком і його ставленням до неї. Водночас, дівчина намагалась весь час тримати поставу рівно, слідкувала за тим, щоб не переплутати столові прибори, старалась правильно вимовляти назви французьких вин (за що її навіть похвалив офіціант) та була максимально чарівною. Нова шовкова смарагдова сукня, коштовна прикраса на шиї і цей розкішний чоловік навпроти не лишали їй іншого вибору, як триматись гідно. Коли вечір вже добігав кінця, Ігор дістав із свого кейса невеличкий стос паперів.

— Вибач, забув з тобою це обговорити у робочий час, однак питання нагальне. Я завтра знову їду у справах і мені потрібно, щоб ти підписала ці документи.

— Що це? — Тіні так не хотілося повертатись із своєї рожевої романтичної хмаринки до роботи, у реальність.

— Ми з батьком прийняли рішення, що хочемо офіційно призначити тебе виконавчим директором магазину «Лоренс», а також інших бутиків, які будуть відкриватись пізніше під цим брендом. Для чого це потрібно? Я постійно у роз’їздах, батько взагалі в Києві. Нам фізично важко приймати ефективні рішення на відстані і підписувати кожен папірчик, акт, угоду особисто. Найкращий вихід із ситуації: зробити так, щоб ти від свого імені могла вирішити будь-яке питання, пов’язане з магазином. Це відповідально, однак необхідно. — Ігор поклав перед Тіною на стіл угоду і пальцем вказав, де необхідно поставити підпис. Дівчина на мить застигла з ручкою у руці, читаючи текст, однак офіціант приніс десерт. Тож Тіна поставила свій підпис у зазначеному місці та відклала папери у сторону.

— Це хороша думка, — сказала вона Ігорю. — Постійне пересилання документів туди-сюди займає в мене купу часу. А їх ставатиме все більше і більше. Хочу подякувати нашій компанії за таку довіру до мене. Буду робити все, щоб її виправдати.

 Ігор усміхнувся і передав їй ще два папери.

— А тепер твій дебютний підпис у ролі виконавчого директора. Це акти закупок, скоро має приїхати перша партія товару.

 Тіна підписала необхідні документи і вони з Ігорем підняли келихи за майбутню співпрацю та процвітання магазину. Коли музиканти зібрали свої інструменти, а на тарілці закінчився останній шматочок п’янкого десерту з вишневим лікером, Ігор запропонував завезти Тіну додому. На порозі її будинку він знову спинився, чекаючи можливості поцілувати дівчину, і цього разу був більш наполегливим. Ігор обійняв Тіну за стан і наблизився для поцілунку, однак вона у останній момент  відвернулась і підставила щоку. Чоловік поцілував її туди, а потім ще кілька разів у шию і відпустив з обіймів. Тіна ще раз подякувала за вечір і пішла додому. Щойно вона переступила поріг, то почала подумки себе лаяти: «Ну чого я від нього ухилялась? Треба було вже дати Ігорю себе поцілувати, щоб наші стосунки стали більш серйозними. Мені потрібно перестати марити двадцятирічними інструкторами і нарешті взятися за голову».