Читати книгу - "Що сказала бабця-ворожка?, Rada Lia"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Якщо він не поверне вам десять тисяч доларів, ви вб'єте його, а потім і мене, — її голос тремтів. Здавалося, що вона зараз втратить свідомість.
— Молодчинка, — він задоволено поплескав її рукою по щоці. — У вас є два тижні до того, як почнуться проблеми. Зрозуміла?
Аня кивнула. Вона була налякана до смерті, а тому навіть не помітила, куди та коли ці двоє нападників поділися.
Тремтячими ногами вона вийшла з ліфта на п'ятому поверсі й відімкнула двері квартири. На порозі очікувано стояла Тетяна Петрівна:
— Мало того, що тікає з дому спозаранку, так ще й приходить незрозуміло звідки, коли пристойні люди вже сплять давно. Послав же Бог невісточку… — аж тут вона побачила сполотніле, перекошене від страху обличчя Ані. — Що сталося? — кинулася вона до невістки.
— Н-на мене т-тільки що н-напали у під-д'їзді, — прошепотіла Аня й зайшла всередину. Вона швидко закрила двері, наче за нею хтось гнався й притулилася до них спиною. Її руки тремтіли. — Погрожували вбити.
— О Боже, за що?! — вигукнула жінка. — Аню, що ти накоїла, дочка, що тобі погрожують?
— Не я, не я накоїла! — вигукнула Аня й обхопила обличчя руками. Плечі дівчини здригалися. Вона плакала. — Максим винен тим людям десять тисяч доларів. Якщо він не поверне їх за два тижні, то нас обох вб'ють.
— Це якась помилка, — не вірила Тетяна Петрівна. — Максим розумний хлопець. Він би не брав гроші в кредит.
— А він і не брав, — Аня втерла сльози й зло посміхнулася. — Ваш чудовий синочок програв їх у карти.
— Боже ж милостивий, — лише прошепотіла свекруха, не маючи сили вимовити більше ні слова.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що сказала бабця-ворожка?, Rada Lia», після закриття браузера.