Читати книгу - "Втекти від долі, Дана Лонг"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Раптово в моїй голові виникає розпусна думка і я хочу дещо зробити. Відштовхую Влада від себе, він перекочується на спину, і я сідлаю його.
– Хочеш бути зверху? – хрипить він.
– Хочу. Довірся мені, – шепочу у відповідь.
Проводжу язиком по його шиї, плавно переміщаючись на груди. Тіло моментально вкривається гусячою шкірою, в тих місцях, де я торкаюся його. Покусуючи шкіру на животі, чую, як Влад починає глибоко дихати. Я піднімаю погляд на нього і помічаю як потемніли його очі, а груди здіймаються від важкого дихання. Здається, він розгадав мій задум.
Спустившись нижче, я чіпляюся пальцями за край його білизни і смикаю вниз. Від того, як він пильно спостерігає за мною, мої щоки вкриваються легким рум'янцем, але я вирішую не відступати від наміченого плану.
Провівши долонею по його твердому члену, я помічаю, як Влад свердлить мене поглядом, але водночас мовчить, покірно чекаючи продовження. Я не в силах більше зволікати, тому облизнувши свої губи, накриваю його збуджену плоть.
Чую, як він стрімко втягує повітря носом, і продовжую своє пещення губами, підключивши язика. Його рука стискає моє волосся на потилиці, і я чую тихий стогін.
Я дарую Владу насолоду, але при цьому сама дуже збуджуюся від цього процесу.
Між нами не існує заборон, немає жодних кордонів. Весь світ навколо перестає існувати для нас. Є тільки він, я і наша нестримна пристрасть.
Через деякий час Влад все ж не витримує цих солодких тортур.
– Досить! Іди сюди, – він хапає мене за руки і тягне на себе.
Я намагаюся залізти на нього, але Влад перевертає мене на спину і тепер уже він опиняється зверху. Нетерпляче смикає рукою мої трусики і без зусиль розриває їх. Я не можу вичавити із себе жодного слова, моє тіло тремтить від передчуття близькості.
Влад дуже швидко натягує презерватив і наступної секунди входить у мене одним сильним поштовхом. Мій гучний стогін розриває тишу.
Він вбивається в мене до упору, а я відчуваю, що скоро вибухну від насолоди. Наші стогони розносяться по всій квартирі.
– Ну ж бо, мила, кінчай – хрипить Влад, прискоривши темп.
Ще кілька сильних поштовхів і мене накриває потужний оргазм. Перед очима наче вибухають феєрверки, а потім одразу легкість у всьому тілі.
Я б'юся в судомах задоволення, коли до моєї свідомості долинає протяжний стогін Влада, і в цей момент я відчуваю, як він кінчає у мене.
Якийсь час ми лежимо в ліжку, розімлілі від бурхливого сексу, поступово приходячи до тями.
***
Втомлені, але задоволені, ми сидимо на кухні й розмовляємо.
– Більше жодних підозр. Якщо я з тобою, то третьої людини в наших стосунках немає, і бути не може. Запам'ятай це, – Влад проводить пальцем по кінчику мого носа.
– Добре, але я не розумію, навіщо вона це робить? Придумує якісь дурні історії, намагається нас посварити.
– Як навіщо? Щоб отримати те, чого хоче, а в цій справі, як відомо, всі засоби годяться. Принаймні, для неї.
– Зрозуміло.
Я вирішую більше не згадувати про Реґіну, а просто змінити цю неприємну тему на іншу.
– Так, до речі, а як ти знайшов мене? Я ж не сказала тобі номер своєї квартири.
– А мені одна добра бабуся підказала.
– Маленького зросту, у хусточці з метеликами? – я не стримую посмішку.
– Вона сама. Твоя знайома?
– Баба Зоя, місцевий розвідник у спідниці. Все і про всіх у цьому будинку знає. Пощастило тобі її зустріти, інакше досі блукав би під'їздом, – жартую я над Владом.
– Так, я щасливчик, – він опускає голову і ніжно цілує мене в ключицю.
– М-м-м-м... – муркочу від задоволення.
Насолоджуючись його пестощами і поцілунками ще якийсь час, я раптово згадую, що так і не розповіла Владу про запрошення.
– Слухай, з усіма цими з'ясуваннями стосунків, зовсім забула тобі дещо повідомити. У мене є подруга Еля. Так от вона запросила нас на свій День народження цієї неділі, – я уважно слідкую за реакцією Влада, чекаючи на відповідь.
– Нас? – перепитує він.
– Так, нас обох. Я розповіла їй про тебе, і вона дуже хоче познайомитися.
– І коли ти тільки встигла, – усміхається Влад. – Добре, якщо ти хочеш, я піду з тобою. Тільки потрібно буде відвезти Даньку до бабусі.
– До бабусі? Ти ніколи і нічого не розповідав мені про своїх рідних, – я посуваюся ближче і обіймаю його за плечі.
– Тут і розповідати особливо нічого. Мої батьки загинули, коли мені було дванадцять років, і до повноліття мене виховувала моя тітка Аделіна. Це рідна сестра мого батька. Вона виростила мене як рідного, і багато чого дала мені в цьому житті. Можна сказати, замінила маму. Тому й Даньці вона як бабуся. Він часто буває в тітки Адель у гостях, дуже любить її. Та й вона його обожнює.
– Мені шкода твоїх батьків, – я притискаюся щокою до його плеча.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втекти від долі, Дана Лонг», після закриття браузера.