Читати книгу - "Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра"

– Я нікому, ніколи, нічого не скажу. Чесно чесно. Благаю, тільки не проганяйте мене від нього, – плакалася і просилася Боня. 

– Та сиди вже, – буркнула я. А що ти їй скажеш? В неї кохання. 

     Раптом двері з гучним "Бабах" відлетіли об стіну.

– Ти чого лякаєш мене Ада? – залетів у кімнату король.

– Думав що я випарилася? – іронічно примітила я.

– Бачу тобі суттєво полегшило, – замітив Рейнар. 

– Так, я вже в нормі, магія тіла, – пояснила я, розвівши руки в сторони.

–  Хороша штука, ця твоя магія. Підемо поговоримо? – запитав Рейнар, натякаючи на присутність Боні та і Яшкі на голові сидіти не хотілось би.

      Ми повернулися у сусідню кімнату. Вона, до речі, була великою і з усим необхідним комфортом. Не гіршою ніж у Аріни.

– А де це ми зараз знаходимось? – запитала я короля, як тільки ми зайшли в середину. Бо і коридор мені не був знайомий.

– На моєму поверсі. Щоб не привертати зайвої уваги ми вас сюди перенесли. 

– А що, в замку ніхто не знає що трапилось? – здивувалася я, бо ж таку темну енергію мали відчути всі.

– Ми схитрили і повідомили всім, що це випадково розбився темний артефакт і з нього вивільнився темний дух, якого звісно тут же було ліквідовано. 

– А що з Саврогом? – в мене було стільки запитань у голові, що я не знала що і питати перше.

– Я відправив його додому, – спокійно і буденно відповів король

– Сам? 

– Сам. Я якось… сам досі не розумію як це вийшло, призвав чисту силу і запустив в нього. 

   Останній спалах, немов яскраве сонечко. Ось що воно було. 

    Чиста сила є всюди і в той же час її немає ніде. Маги зазвичай користуються своєю внутрішньою силою, що передається їм по роду. Вони навчаються в академіях і розвивають здібності, що закладені в них природою. А є ще і зовнішня сила. Якщо по простому, цією енергією просякнуті всі королівства, де є магія в будь яких її проявах. Але ця енергія дуже небезпечна через свою нестабільність і здатність до високої концентрації у разі її притягнення. Тобто, ти просто захотів, наприклад, випити стакан води, а на тебе вилили річний запас води якогось невеличкого поселення. Через перенасичення маг може померти.

– Ти міг померти, – ледве виговорила я. 

– Я це теж зараз розумію. А тоді… але що ми про погане. Головне що подіяло і Саврог згинув без зайвих процедур і я, як бачиш, живіше всіх живих – не став король розвивати тему що було тоді. Хм.

– Елоїза жива? – нарешті я і про неї згадала.

– Жива, вже навіть до тями прийшла. 

– Добре що прийшла. А скільки це часу відтоді минуло?

– Усі події відбувалися вчора.

– А…

– Ада почекай, в тебе багато запитань і я це розумію та буду намагатись все тобі розповісти, але я хочу поговорити з тобою стосовно того, що сталося на даху башні…

– А що сталося на даху башні, ваша величність? Нічого такого видатного. Просто емоційний порив, от і все. Думаю з кожним може таке відбутись, – холодно перервала його я. Треба все забути. Елоїза вільна, а я коханкою точно не хочу бути, тож треба все зупинити на початку. – Забудь просто, тай усе. 

– Порив кажеш… забудь. А в тебе вийде забути, Адалін? – похмуро запитав Рейнар.

– Звісно вийде, – впевнено відповіла я. От і навчилася я брехати у власній подобі. – Елоїза тепер вільна тому думаю переможниця очевидна. Яшка отямиться і ми покинемо цей замок.

– Що ж тобі так не терпиться втекти від мене, Ада? Та ти знов рано зробила висновки. По перше ти забула про Лану. Її теж треба привселюдно розкрити і там точно не буде так легко, як з Аріною. Вона дуже хитра. Навіть я їй спочатку повірив. І що до Елоїзи. Ми так і не знаємо, що там сталося. Чому Саврог покинув її і чи був він в ній взагалі? Єдиний свідок це Яшка і він…

– Що він? Чому ти замовчав? Що з Яшкою? – почала панікувати я.

– Він зараз стабільний завдяки роботі Жреця. Я викликав його із Тороса, щоб він допоміг розібратися з загадковою прив'язкою Саврога, але він прибув як раз в той момент, коли я призвав чисту силу. Жрець витягнув Яшку майже з того світу, але втручання Саврога справило дуже сильний вплив на свідомість хлопця. Ми не знаємо коли він отямиться, Ада. І чи отямитися взагалі. Фізично він живий і душа його в тілі, а от свідомість дуже порушена. Тут навіть Жрець безсилий. Тільки треба чекати і підтримувати його магічно. За ним закріплений мій надійний цілитель  тож   будемо чекати.

– Скільки? Скільки часу треба чекати? – злість починала селитися в моїй душі. Злість на всіх і навіть на цей гадський замок.

– Жрець сказав, що може знадобитись рік, але це може і раніше трапитись. Ніхто точно не скаже, Ада.

– І що, навіль людина, яка має прямий зв'язок з богами не може нічого вдіяти?

– Жрець не всесильний. Він спас його, але все інше залежить тільки від самого хлопця. Він повинен віднайти шлях до себе.

– Я винна тому, що з ним таке сталося,  – промовила я схопивши себе за голову.