read-books.club » Любовне фентезі » Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра 📚 - Українською

Читати книгу - "Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра"

153
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Хаврор для короля Зберегти твоє життя" автора Лада Астра. Жанр книги: Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 60 61
Перейти на сторінку:
Епілог

Епілог

– Адалін, я тебе благаю, вилізай будь ласка із шафи. Ти вже доросла людина, мати двох дітей, ти королева цілого королівства, – тихо вмовляв мене Рейнар.

– Не вийду, – вперто заявила я.

– Так не можна кохана. В тебе є обов'язки і шафа це не найкращий варіант втекти від відповідальності, – обережно вмовляв мене король.

– Я взагаліто тут портал малюю. От зараз домалюю і до вечора ви мене не побачите, – сердито говорила я, стираючи свої чергові невдалі каракулі.

– І як, виходить? – знущався він, бо ж знав, що вони в мене не дуже виходили.

– Я просто нервую, тому і збиваюся. Зараз я зберуся і точно кудись утечу, – дуже впевнено завірила його я.

– Ти перебільшуєш, там же ж немає нічого такого складного. 

– Тоді йди і сам проведи той день прийому скарг і пропозицій, – буркнула я зі своєї схованки.

– Це обов'язки королеви.

– Ламірія чудово з ними справляється і я їй цілком в цьому питанні довіряю. А в мене ще питання до казначея є. Він гад вже ховається від мене, бо відмовляється виділяти кошти на капітальні ремонти двох академій і насадження центрального парку. А я тут маю ось час втрачати з такими дурницями, – протараторила йому я.

– Ламірія зараз в Торосі, ти ж сама її відпустила на відпочинок.

– Відпустила, бо забула про цей клятий день. Та ми можемо його перенести, що тут такого? – все впиралася я.

– Люба, вона виручала тебе, поки був маленьким Норман, а потім, поки не підросла Емілія та зараз дітки вже самостійні і пора тобі провести цей день, – лагідно вмовляв він мене.

– Любий, я тут подумала. Може ми третю дитинку зробимо?

– Зробимо люба, обов'язково зробимо, але ти сьогодні все одно проведеш прийом, – вперто стояв він на своєму. І чого причепився? Я ж все робила як королева і все добре мені вдавалося, але ось ці замкові працівники доводили мене до сказу. 

– Я там не витримаю, Рейнар. Я ледве витримувала просто сидячи поруч з Ламірією, а тут самій приймати рішення? Та звідки я знаю чому комірниця не хоче видавати білизну головній служниці без підпису? І як воно має бути правильно? З підписом чи ні? І чому садівник не підпускає королівського мага землі до своїх садів. І чому конюху Семену не дають вже рік відпустку.  А ще ж є управителька Олівія, яка завжди, на кожен такий день, приносить цілий чорний список, що інколи тягнеться аж до полу і я маю вислухати хто і по якій причині потрапив у той список, – зі страхом у голосі і великими очима розповідала я ці жахіття Білого Замку, що як тіні ганяли за мною.

– Ти себе недооцінюєш люба. Ти вже започаткувала скільки прекрасних традицій у Віллорії. Піддані, всі до одного, більше тебе люблять ніж мене. Скільки чудових рішень ти реалізувала за цей час у соціальній сфері життя королівства, а тут тебе лякають звичайні проблеми працівників Білого замку. Тобі ж не обов'язково їх всі одразу вирішувати. Це така традиція і ти маєш просто вислухати їх, а там як вже вийде.

– Ти ж знаєш, що я так не вмію. Все одно буду думати над їхніми проблемами. А в мене сьогодні навіть дітей немає з ким залишити.  В Яшки ж з Бонею медовий місяць на морі, а я тільки їй Нормана довірити могла. Ти ж знаєш, який він бешкетник, – вигадала я нову відмазку.

– Зараз в них навчання, а потім я придивлюсь. В мене сьогодні є трохи вільного часу. Рідному батьку ти довіряєш дітей? – запитав цей гад королівський. І на все в нього завжди є рішення.

– Гаразд, бачу мені ніяк не спастись від цієї участі,  – зітхнула я важко і таки вилізла з шафи. – Але ти будеш мені винен подарунок.

– Який, моя солоденька? – запитав король ніжно обіймаючи все ще сердиту мене.

– Хочу три дні.

– Три дні вічності? – правильно зрозумів король.

– Так. В тому будиночку біля водоспаду. Тільки ти, я і наша не смачна їжа.

– Із задоволенням, люба. Білизни побільше візьми.

– Розірвеш хоч щось і я тебе відлупцюю хаврорським методом та вибачення просити не буду.

– Я люблю тебе більше життя кохана моя хаврорка.

– А я тебе, коханий мій король.

    Ніби звичайні,  банальні слова, але в незвичайній історії. Чи думала я колись, що буду так часто комусь їх говорити? Та навіть у мріях не уявляла.   

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Фентезі 411281 Весільний вінець Олеся Лис 657274 Фентезі 416209 Обурливо гарна, або Ліки Його Високості Ольга Обська 947911
1 ... 60 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра"