Читати книгу - "Відлуння тиші, Анна Ліє Кейн"

Я мало не подавилася повітрям, почувши суму, яку невідомий готовий заплатити за переклад. Тепер справа стала ще більш підозрілою.

- Де знаходиться його будинок?

- За дамбою, - відповів Загір, спостерігаючи за моєю реакцією. Якби переді мною сиділа якась інша людина чи демон, я відмовилася б не роздумуючи. Але містер ат Руа був досить відомим демоном в Ізаріді. Його батько багато років обіймав посаду міністра освіти, а Голданарі дуже цінувала власну репутацію.

- Ваш час буде оплачено у будь-якому разі, - додав чоловік, помітивши мої сумніви. – А якщо ви зможете допомогти, то я гарантую вам працевлаштування. Можливо, не в Голданарі, але до однієї з академій Шедану.

- Добре, - видихнула нарешті зважившись. Пропозиція надто приваблива. Тим більше іноземні мови завжди приваблювали мене. У кожній з них прихована таємниця окремого народу, його історія, характер та ідеї. Тому мені навіть цікаво, що за письменність не змогли прочитати викладачі кращої академії Ізаріди.

- Ваш рівень володіння силою «магістр», правильно?

- Так, але я маю ще потенціал, і я могла б покращити показники приблизно за рік. Раніше в цьому не було потреби, але якщо я зможу влаштуватися в академію, то обов'язково займуся переатестацією.

- Це похвально, - Загір посміхнувся, блиснувши іклами. Його губи зігнулися так красиво, що я на мить забула де перебуваю, але через секунду взяла себе в руки.

- Коли потрібно розпочати роботу?

- Якомога швидше. Вам зручно виїхати завтра?

- Так.

- Чудово, тоді підпишіть контракт.