Читати книгу - "Бурштиновий Меч 3, Ян Фей"

.

Гвендолін подивилася на приголомшене обличчя слуги. Вона не могла втриматися, щоб не похитати головою і не зітхнути. Вона почувалася трохи самотньою.

.

Це був такий чудовий момент.

.

Але судилося так, що ніхто не міг розділити почуття в її серці.

Після тисяч років незліченних невдач все закінчилося в цей момент. Історія була схожа на мовчазну книгу, в якій тільки люди могли довести, що минуле було правильним, а що неправильним.

.

Вона уважно слухала, наче чула незліченні шепоти в довгій річці історії.

?

Що робити, якщо я зазнаю невдачі?

.

Вибачте, що не погодився з цим планом.

Пане командувачу, настав час контратакувати.

Ти не можеш мене вбити

З сьогоднішнього дня Перстень Світу більше не існує.

Вона ворушила губами, ніби хотіла щось сказати, але врешті-решт не вийшло жодного звуку.

ВЕЖА

.

Загублений місяць забрав світло.

.

Брандо пішов слідом за Метишею і вийшов з чорного туману. Велетенські вовки, утворені туманом, несамовито гавкали біля нього, розкриваючи гострі зуби і намагаючись відкусити йому одну з рук. Однак, перш ніж вони змогли наблизитися до Брандо, вони були розбиті невидимою силою і повернулися в хаос.

.

Сіель, Алькра, Андріке та її брат, три валькірії та група вельмож вийшли один за одним за Брандо. Касет, який стояв навколішки на землі, вражено подивився на них. Нарешті його погляд упав на Маленького Нідевана та Старого Нідевана. Він не міг стриматися, щоб не здригнутися.

!

Пане Прем’єр-міністре!

.

Цей лорд-прем’єр-міністр, природно, був для Старого Нідевану. Ні в кого з дворянського кола не виникало сумнівів щодо того, хто важливіший між старим прем’єр-міністром шістдесятирічної давнини та молодим прем’єр-міністром шістдесятирічної давнини.

Однак старий Нідеван лише злегка кивнув на знак поваги і не мав наміру відповідати. За час свого правління йому навіть не потрібно було опускати голову перед Святим Престолом.

.

Брандо підібрав обладунки Вогняного лицаря Касет.

,

Він стояв на міській стіні, і чорний туман зупинився за ним. Ця дивовижна сцена змусила всіх імператорських охоронців на міській стіні затамувати подих.

.

Мене звати Брандо.

,

Брандо раптом заговорив до Касет, який стояв на напівколінах на землі.

.

Брандо Карділозу, онук Меча Землі Святого Дарія, графа Королівства Еруїн, лідер групи посланників, учень Сірого Меча Святого Мефісто, Лорда Вальгалли та Лицаря Горян.

.

Іди і скажи Срібній Королеві, що я тут.

.

Касет на мить був приголомшений.

.

Брандо не дав йому шансу відповісти і просунув руку вперед. Під поглядом усіх усі солдати на міській стіні, включаючи Касет, миттєво з’явилися в натовпі під міською стіною разом зі своїм ад’ютантом.

!

Просторовий елемент!

.

— не міг не вигукнути хтось.

,

Брандо стояв на міській стіні і дивився на всіх зверхньо: Ідіть, тут більше не потрібно захищатися. Ідіть і скажіть Її Величності Королеві, що гість, якого вона запросила, тут.

-

Касет підсвідомо підняв меч, але не встиг підвестися, як почув, як ельфійський лицар холодно промовив до нього в повітрі

.

Пане лицарю, я врятував вам життя.

.

Касета замерзла.

Брандо теж похитав головою. Ви збираєтеся напасти на гостя Її Величності?

.

Касет витріщився на нього. Він не відчував, що Брендель був гостем, запрошеним Її Величністю Королевою. Можливо, він був непроханим гостем.

.

Але він знав, як йому відповісти в цей час.

.

Я доповім Її Величності.

.

Він махнув рукою.

Імператорська гвардія негайно розійшлася. Все, що відбувалося перед ними, було надто химерним. Вона вже давно перевищила межі того, що вони могли витримати. Крім того, навіть Королівський Лицар Полум’я схвалив це. З якої причини вони повинні були залишитися?

.

Старий Нідеван подивився на натовп, що розходився, а потім подивився на юнака, що стояв поруч. Він не міг не похитати головою: Ти все більше і більше уподібнюєшся на свого діда, графа.

,

Сім’я Каділозо наповнена героями, всі вони герої. Герцог Квіткового Листа теж лестив. Він сказав це через жахливу силу, створену Корфою. Можливість керувати таким підлеглим паном сама по собі представляла нескінченну цінність.

Сказавши це, він глянув на дочку і задоволено кивнув їй.

Вагіна на мить трохи збентежилася. Як ця панночка могла не розгледіти сенс батькового погляду?

.

Брандо не зважав на ці похвали. Після того, як охоронці пішли, він насупився і озирнувся на чорний туман. Він бачив більше, ніж будь-хто інший. Він чітко бачив вовків, що бігли в чорному тумані. Вони були синами Фенріра, одного з наймогутніших магічних вовків, яких він бачив у Петлі Пасатів.

.

Він думав про те, коли Корфа відновиться до такого рівня могутності, і він не мав жодного уявлення. Він пам’ятав, що, згідно з останньою, їй знадобляться сотні, а то й тисячі років, щоб відновити свою силу.

É ?

Хіба Ечіс не був однаковим у грі?

?

Це викликано міс Ко Хуа? — прошепотів йому й Сіель . Юний зброєносець-чарівник з урочистим виразом обличчя дивився на чорний туман і затемнення в небі.

.

Брандо похитав головою. Можливо, але зараз ми не можемо так перейматися.

Він поманив Алькру над Алькрою, чи можемо ми звідси побачити площу Перемоги?

?

Він прямо попереду. У цей час Алькра все ще міг зберігати ясність розуму. Це свідчило про те, що цей юнак був сміливим і спокійним. Він показав на передню частину і відповів: Бачиш, пане?

Дуже добре, Брандо кивнув: Приведи нас туди.

Ваша Величносте, Королева Драконів повернулася.

.

Зброєносець квапливо вибіг з бічних дверей і прошепотів на вухо Срібній Королеві. Її Величність Королева повернула голову і байдуже відповіла: Так.

?

Ах? Вона не прийде до мене? Хоча на перший погляд вона виглядала спокійною, її злегка насуплені брови виказували її думки.

.

Королева драконів заявила, що їй не личить з’являтися на публіці.

Срібна Королева обернулася і подивилася на бенкет, який відбувався. Вона кивнула і розслабила брови, погоджуючись з цією думкою. Яка ситуація на вулиці? Вона щось сказала?

,

Сквайр завагався і сказав, що надворі не все гаразд, ваша величносте. Але Королева Драконів також сказала, що все під контролем.

Що ще вона сказала? Вона на мить замислилася і стурбовано запитала:

.

— сказала вона, сквайр на мить задумався, мабуть, замислившись над змістом цього речення Усе йде