Читати книгу - "Гармонія (2), Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Який жах! Але за що? – охнула Рада.
- Нізащо! Просто я був непотрібною людиною! Граф не вбивав мене, він надав це вулиці! Тож біжіть звідси!
– Ми хочемо вам допомогти! – заперечив Альбрехт. – Розкажіть нам все!
- Чим тут допоможеш ... Нам спокою не стало, коли король Колгарі придушив повстання і стратив нашого добропорядного графа Хейла! Джордж Карбрі прибрав місто до рук і зробив усе, щоб ми мучилися. Ми вже намагалися колись заперечити! Після цього і почалися наші біди!
- А що сталося тоді? – поцікавилася Рада, у неї закралися деякі здогади.
- Король обкладав графства за горами великими податками, і три з них збунтувалися! Вони підняли повстання і зазнали невдачі! Серед них наш граф Флурмстей!
- Граф Хейл Флурмстей? А як називаються ці графства? – серце дівчини шалено забилося від згадки цього прізвища.
- Вони називаються по їх прізвищам: Флурмстей, Ворвуч і Локстерн.
Рада мало не скрикнула, закривши рот долонями. Ці прізвища знав кожен студент Резенфорда. Але вони не могли померти! Адже школу ще не збудовано.
- Що ж ви зробили графові Карбрі? За що він позбавив вас ніг? Це пов'язано із повстанням? – поцікавився Альбрехт. – Ви перейшли йому дорогу?
- Так! Так сталося, що я двоюрідний брат Хейла та ще й його права рука!
- Отже, ви добре знали Флурмстея?! – не вірила своїм вухам Рада. – У вас ще залишилася сім’я?
Чоловік так на неї зиркнув, що дівчина відразу пошкодувала про своє нетактовне питання.
- Карбрі замучив мою маленьку дочку Джиліан у в'язниці! Що трапилося із сім'єю брата я не знаю! Вибачте, я нічого не можу вам більше сказати! Ідіть, поки цілі!
Рада та Альбрехт побачивши патруль, поспішно накинули каптури. Сховавшись у найближчому провулку, вони перечекали, поки солдати графа пройдуть, а потім повернулися.
– Ми обов'язково за вами повернемося! - пообіцяв йому Альбрехт. - Може, ви знаєте людину, яка нам допоможе?
- Ні! Люди надто налякані, щоб говорити правду про графа Карбрі! Він жорстокий тиран! Хоча… – волоцюга затнувся. – Є одна людина, яка знає все у цьому місті! Ідіть у харчевню, вона за кілька вулиць звідси. Ви її одразу помітите! Там спитайте Перрі! Скажіть, що від волоцюги Го!
Альбрехт кивнув і, забравши Раду, пішов шукати потрібну харчівню. Хоча точного місцезнаходження він не сказав, вони її знайшли досить швидко.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гармонія (2), Анна Стоун», після закриття браузера.