Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

І ось Таня роз’їжджає новою машиною, яку їй двічі подарували двоє різних чоловіків. Обидва впевнені, що це саме його подарунок. Чий же ще?

Не треба зараз кидати в мене помідорами та звинувачувати, що я пропагую обман. Із цієї любовної трійці мені, мабуть, трохи більше шкода американця, хоч і він зробив усе можливе, щоб потрапити в цю ситуацію: обрав дівчину, яка годиться йому в дочки, розважався з нею, глибоко всередині усвідомлюючи, що він певною мірою купує собі час із нею, але чоловіче его — розпушений павичевий хвіст — у якийсь момент стало його переконувати, що Таня з ним, бо він такий класний коханець, такий гарний і цікавий чоловік, що вона була б з ним і без грошей та подарунків, адже він мрія будь-якої жінки. Тому жаліти в цій ситуації точно нікого не варто, навіть дружину мента. Невже ви думаєте, ніби вона не знала, що за людина її благовірний? Звісно, знала. Вона вибирала бачити тільки те, що їй подобалося, що їй хотілося бачити: великий будинок, достаток, дітей, сімейні поїздки до Туреччини та на Мальдіви, а ось його відрядження та нічні риболовлі з друзями — на це вона навмисно не звертала уваги.

Ця історія має сумнівний хепі-енд. На початку 20-х років XXI століття (це наше сьогодні) Таня, як і раніше, їздить на блакитному «лексусі», який уже давно почав піддаватися жорстокому нападу іржі. Залишилася дівчина, як то кажуть, біля розбитого корита зі слідами колишньої розкоші. А як по-кіношному закручено все починалося…

До історії Тані ми ще повернемось.

Згадаймо початок цього розділу — дівчину, яка здобуває четверту освіту, цього разу — психологічну. Поговоримо про двох яскравих представниць цього типу курочок.

Перша, Альона, нещодавно раптово завершила свій другий шлюб і зараз рішуче намагається втретє знайти заповітне жіноче щастя. Паралельно вона навчається на черговому ступені Гештальта, у Київському MBA, Московській програмі «екології думки», на курсах особистісного зростання та курсах просування особистого бренду в ін-стаграмі. На щастя, молода бабуся та/або оплачувана другим чоловіком няня відводить та забирає молодшу дитину з дитячого садка.

Друга, Оксана, навчається в одній групі з Альоною на курсах особистісного зростання та чергового ступеня Гештальта, тільки, на відміну від нової подруги, заміжня не була і дітей у неї немає.

Вечорами Оксана слухає онлайн-вебінари, знімає відео для свого нового YouTube-каналу, відвідує поетичні та мистецькі вечори подруг, потім п’є з цими ж подругами дороге і не дуже вино — загалом, веде, за її власними словами, богемний спосіб життя.

Після розлучення Альона все частіше приєднується до розваг Оксани, як тільки вдається залишити дітей із мамою чи нянею.

Обидві дівчини вголос мріють стати успішними психологами, лайф-коучами, бізнес-вумен.

Я сама велика шанувальниця принципу «учитися, учитися і ще раз учитися». Багато читаю, вивчаю китайську, удосконалюю німецьку, оточую себе цікавими знайомствами, спостерігаю за людьми. Життя постійно стикає мене з незвичайними людьми у різних ситуаціях. Люди — це моє натхнення. Не варто зараховувати мене до супротивників навчання. Практично кожній своїй клієнтці або новій заміжній знайомій, яка скаржиться на «відсутність кохання», я настійно рекомендую записатися на курси вивчення іноземної мови й дійсно піти туди, познайомитися з новими людьми, прочитати статтю іноземною мовою, отримати нову інформацію, зняти з обличчя вираз нудьги і невдоволення і вбити собі в голову, що ніхто нікому нічого не повинен. Ви самі відповідальні за свій хороший настрій сьогодні. Наступним етапом має стати систематичне відвідування спортзалу чи будь-який інший тип фізичної активності.

Жінки-психологи, що запливли від сидіння на чергових тренінгах особистісного зростання, дуже часто ночами ридають у подушку, медитуючи на фотографії красивих хлопчиків на сайтах знайомств.

Повернімося усе ж таки до наших героїнь. І ось до мене в агентство приходить Оксана, з порога заявляючи, що їй все це, власне, і не потрібно — усі ці шлюбні агенції, але ось у неї є подруга, якій, власне, це все якраз дуже потрібно і заради якої вона до мене й прийшла. Адже в Оксани і так усе схоплено — її клієнти, групи, подруги, а тепер вона ще й притулку бездомних кішок допомагає — волонтер. «Ось ви, Світлано, не хочете допомогти кішкам?» — з деяким натиском питає вона мене. Розмова зміщується на кішок та волонтерство. Дівчина ще раз окидає поглядом мій офіс, фотографії усміхнених пар на стінах, нервово допиває чай і йде.

Тижнів за два приходить її подруга Альона. Із порога заявляє, що їй дуже потрібен порядний справжній чоловік, такий, щоб і від хуліганів захистив, і справжнім батьком її дітям став, і хороший автомобіль — «лексус», наприклад — подарував, та й щоб гарний, багатий, щедрий, високий, не лисий і так далі ще хвилин десять-п’ятнадцять.

Увага, питання! Хто з героїнь цього розділу хоч трохи розуміє себе, свої справжні потреби, чоловіків та їхні потреби: Таня, Альона чи Оксана?

Я не буду вас довго томити і відразу поділюся своїми спостереженнями з цього приводу.

Почнемо з нашої Танюші: як вона після такого старту в професії «довгострокової коханки» докотилася до старого ржавого корита зі слідами колишньої розкоші.

На початку кар’єри «жінки» Таня дуже чітко розуміла свої справжні потреби. Саме ці абсолютно конкретні й земні потреби і були її