Читати книгу - "Правила батьківства"

© Richard Templar, 2008, 2013, 2015

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2017

Присвячується Річу

Ми – цвіт Землі, вчимо її науку.

Життя – наш клич. Ми віру зберегли!

Підготуватися до батьківства неможливо. Це випробування для вашої стійкості, ваших нервів, ваших почуттів, а часом – навіть для вашого здорового глузду.

Спочатку ви потерпаєте кожного разу, коли міняєте підгузок або купаєте дитину (хоч би не втопити!), а незабаром виявляється, що все це дрібниці. І коли, майже втративши глузд, ви, здається, долаєте цей етап, діти виростають, і ви змушені діяти за абсолютно новим сценарієм.

Перші кроки, школа, закоханості, уроки водіння – ні кінця ні краю. У разі успіху на вас чекають неймовірні нагороди – їхня радість, обійми та довіра. А якщо дуже пощастить, то врешті-решт – подяка. І, звісно, великою втіхою вам буде бачити, як вони дорослішають і стають людьми, якими можна пишатися.

Вас часто підстерігатимуть розчарування, страхи та сум’яття. Ви постійно прислухатиметеся до свого серця, намагаючись знайти непомильні слова та правильно все зробити, аби діти виросли щасливими і врівноваженими. Ось про що ця книжка.

Дорога, якою ви йдете, добре вторована: мільйони людей до вас уже зазнали батьківства, а деякі, набиваючи ґулі, накопичили досвід, що тепер може стати вам у пригоді. Я пройшов увесь цикл батьківства двічі. Я маю другу сім’ю, і загалом моє подружнє життя триває майже 30 років. Це означає, що я мав можливість припуститися більшості класичних помилок декілька разів. Але водночас завдяки моїм друзям і друзям моїх дітей я мав ще одну можливість – дивитися й спостерігати за подіями в інших родинах і за поведінкою інших батьків. Це безмежно захоплює.

Є батьки, що, здається, інстинктивно знають, як їм поводитися. Інші щось роблять неправильно, та в деяких ситуаціях діють блискуче.

Якщо ви спостерігаєте за батьками досить довго (як я), ви починаєте розпізнавати певні моделі – тактичні прийоми, методи та принципи поведінки, які дозволяють виявити в дітях найкраще. Їх можна легко адаптувати, врахувавши індивідуальні особливості конкретної дитини. Усі ті погляди та принципи були узагальнені, і так з’явилися «Правила батьківства». У скрутні часи вони будуть вашим дороговказом, допоможуть вам виховати своїх дітей і розкрити їхні найкращі риси й таланти, а також поліпшити ваші стосунки на все життя.

Правила батьківства не передбачались як одкровення – це нагадування. Більшість із них очевидні та пов’язані зі здоровим глуздом. Проте глузд легко втратити, коли маєш справу з дворічним малюком, у якого істерика, чи з підлітком, впевненим у тому, що світ обертається виключно навколо нього. Тому навіть очевидні правила варто зробити настільною книжкою. Зрештою, у вас важлива місія і ви маєте виконати її належним чином.

На перший погляд може здатися, що понад сотня правил – це забагато. Та погодьтеся, що 18 років – досить тривалий термін для трудового контракту. Якщо ж у вас більше ніж одна дитина – ви працюватимете довше[1]. Ви маєте пройти разом з дитиною всі етапи – вигодовування, підгузки, перші кроки, перші слова, початкову і середню школи, друзів, секс і рок-н-рол. Для такого шляху 109 правил зовсім не багато.

На мій погляд, розпізнати чудових батьків дуже просто. Ви лише маєте поглянути на їхніх дітей. Деякі діти переживають складні періоди з різних причин, і до більшості з них батьки не мають жодного стосунку. Проте, за моїми спостереженнями, щойно діти покидають рідну домівку, ви можете легко зрозуміти, чи добре попрацювали їхні батьки. Я маю на увазі батьків, чиї діти здатні піклуватися про себе, насолоджуватись життям і робити щасливими всіх навколо, бути дбайливими та люблячими, а також обстоювати те, у що вони вірять, – ці батьки чудово впоралися зі своєю місією. За досить тривалий час я зрозумів, як треба виховувати дітей, аби за 18 років вони стали саме такими дорослими.

Коли ви замислюєтесь над величезною відповідальністю, що покладена на вас як батьків, вам аж дух забиває, і ви спиняєтеся посеред дороги.

Протягом багатьох років ваші вчинки та слова визначатимуть майбутнє ваших дітей – чи вони виростуть нещасними і знервованими, чи щасливими та врівноваженими. Проте є гарна новина: читаючи цю книжку та обмірковуючи все зараз, ви автоматично почнете виправляти свої дрібні помилки та усувати недоліки й одночасно набуватимете нових, корисних звичок (корисних для вас і ваших нащадків).

Ще одна хороша звістка. Неправильних поглядів на виховання дітей багато, та правильні не поступаються їм у кількості. У цій книжці ви знайдете базові принципи і зможете пристосувати їх до себе та своїх дітей. Це не перелік суворих інструкцій, яких треба ретельно дотримуватися, щоб не виховати дітей невдахами. Я знаю батьків, які застосовують ці Правила дуже своєрідно, творчо та винахідливо і досягають успіху. Тут головне дух, а не буква. Мені, наприклад, відомі чудові батьки, які давали дітям домашню освіту, бездоганні батьки, чиї діти ходили до місцевої загальноосвітньої школи, та не менш успішні, діти яких навчалися в закритих привілейованих закладах. Якщо ви знайдете правильне рішення, решта прийде слідом за ним.

Я можу засвідчити особисто, що неможливо бездоганно дотримуватись усіх правил кожного дня протягом 18 років. Так, я бачив, як найкращі батьки вряди-годи припускалися помилок. На мою думку, дуже важливо визнати, що ти схибив, і докласти всіх зусиль, аби цього уникнути наступного разу. Більшого не можна вимагати. І, з огляду на мої спостереження за дітьми (аж доки вони не стануть дорослими), цього цілком достатньо.

Можу також додати (можливо, це вас заспокоїть): жодне з правил не потребує, щоб ви ретельно причісували свою дитину або кожного дня перевіряли, чи на ній чисті шкарпетки. Усе це чудово, та мені траплялися батьки, які на славу впоралися зі своїми обов’язками, хоча їхні діти ходили скуйовджені і взагалі без шкарпеток.

У цих правилах ідеться про важливі речі – погляди дітей, їхні цінності, уявлення про себе, та аж ніяк не про шкарпетки. Правила допоможуть вам і вашій дитині тішитися одне одним, насолоджуватися життям і з повагою ставитися до інших людей. Це загальні принципи, що однаково прийнятні і для традиційних, і для неповних родин або ж таких, де хтось із подружжя має дітей від іншого шлюбу.

Я не стверджую, що ви маєте дотримуватися саме 109 правил і жодних інших ви