Читати книгу - "Гармонія (2), Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Намагаючись щоб двері не рипнули, Софі прочинила їх. Світла від місяця вистачало, щоб висвітлити кімнату, тому вона загасила свічки і поставила свічник на стіл, а сама підійшла до ліжка.
«Вибачте мене крон-герцог».
Софі кілька секунд дивилася, не відриваючись на Альбрехта, що міцно спав.
«Іншого вибору я не маю! Пробачте - подумала вона, ставши розстібати надірвану на рівні грудей сукню.
«Спати мені не обов'язково! Головне, щоб сюди вчасно зайшли! - подумала вона. – А там уже ніхто не доведе, що то був не ти».
Тепер для завершення свого задуму їй лише потрібно було акуратно лягти поряд, щоб хлопець не помітив раніше часу.
Молодий герцог цієї ночі спав міцно, і не чекав каверзи. Мабуть, після цього випадку він серйозно задумався над тим, щоб зректися титулу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гармонія (2), Анна Стоун», після закриття браузера.
