read-books.club » Сучасна проза » Улісс 📚 - Українською

Читати книгу - "Улісс"

201
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Улісс" автора Джеймс Джойс. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 158 159 160 ... 296
Перейти на сторінку:
все варнякання-дурнякання, звиняй на слові. Для хой-полоїв[302]. Боюсь ти теле пень за плі ше ний. То шо, лікарю? Вернувся з Лап-лап-дії? Ваше дебелотушіє примудрилося-примостилося хокей? Як там скво з дитинчатами? Жіноче тіло на соломі діло. Стій, стрілятиму. Пароль. Лося волосся. Нам біла смерть, народжиння чирвоне. Привіт. Собі плюнь в око, безпардоне. Міміка од коміка. Списав бандіто у Мередіта. Обісусений яйцеклопозаїдений єзуїт! Моя тітуся напише Кінчика татусю. Паганий Стів доброго Малахія на манівці пустив.

Гурря! Залупи залупу, хлопни, хлопе. Кружай сивуху. Гей, горянин пивноп’яний, ось твоє ячне пійло. Хай вік смердить твоя піч, а куліш вариться всю ніч! Я ставлю. Мерсі. Пригощаймося. Ти куди? Поза грою. Ни заплямуй мині шикарні шкарбуни. А поперчи-но, людино. Хапай. Кмин та кориця — пиво годиться. Дотумкав? Заніміла думка. Всяк голубок до горлиці горнеться. Венус Пандемос{736}, Афродіта Для-Всіх-Роздіта. Les petites femmes[303]. Хоробре дівчисько з Малінгара. Шепни їй: я на неї важу. Заграй, Capo, як гітара. Дорогою в Малагайд. Я? Мене спокусила — ім’я не лишила. А ти чо хтів за дев’ять пенісів? Мачрі, макруйскін[304]. Станцюй, Моллі, джиґу, за солодку фіґу. Напилися до холєри, а теперки дружно в двері!

Де плата, босе? Облізатєльно! Наші закладанці на твої сап’янці. Ач, баньки вилупив, бо чирвінці му ни сиплються. Викличеш на нас кумстебля? Он у того грошей гребля. Бачив у ‘го чи ни три хунти чирвоних і казав фсі його. Хто сюди нас запросив? Ти, щоб гаман потрусив. Давай викладай. Два драних із кругляком. Шо, у пранцузів пирийняв моду пити й не платити? Нам тут на таке ни милься. Хльопсик нас скис на квас. Бачу нам чорнота світить. Сфята прафда, Чорлі. Ми ни пняні. Ни такі пняні. О рознервуар, мусьйо. Спісьібі.

Атож, тошно так. Шо каеш? Та в пивницю-потайницю. Де пиво дешиво. Додув, шере. Он Бентам два дні не там. Клявся пити ни бурду а бурдо. А хай йому псячина. Дай глінтвейну Шінн-Фейну. Боже, сіпаюсь, як риба на гачку. А він од цирулика. Ото налився — німий зробився. З якимсь типом із залізниці. Як ти до цього докотився? А оперу він любе? Труянда Костилії. Актьори риспиртуар. Поліція! Давай Н20, побризкай, панок зомлів. Гля, а в Бентама квіточки. Браточки, зараз горлатиме. О коллін бон, мій коллін бон. Гей, ти, завмри! Заткни йому ту голландську халяву твердою рукою. Ставив на переможця поки я не підказав йому хто сто відсотків. Чорт одірвав би довбешку Стівенові, це він напутив постав на ту паршиву шкапу. Той зловив хлопчика, рознощика телеграм а в того депеша у відділок від боса Бассової стайні. Тиць тому мідяка і по серу Грехему{737}. Кобилка мовляв у найкращій формі. Гінею шмаркачу. За обман! Хрессятий побий. Злочинна диверсія? Таки так! Сто процентів. Буцегарня йому світить, якщо слідчі копнуть. Медден ставив на Меддена а не виграв і міддяного гроша. О хіть, наш прихисток і сила наша. Одчалюю. Мусиш іти? До мамусі. Постривай. Прикрийте мої маки сорому. Якщо він мекне вистежить, я пропав. Бентоме, додому. Адьйо, мовйо[305]. Не забудь свого жовтецю. Ану признайся. Хто навів тебе на того лошака? Між нами хлопаками. Тільки чесно! А Джона-Тома супружниця. Ну ж, розколись, старий Лео. Поможи, свята Діво. Хай я провалюсь, якщо кому. Ти ж у нас виликий святий чирнець. То чом ни скажиш? А то зробим тобі тут мішну, мішану з мацою. І в ім’я прутня Господа нашого, амінь.

Вносиш пропозицію? Ну, Стіве, хлопче, ти в нас скарб. Чи ж є ще тут дідькове зілля? Чи дозволить наш незмірно чудовинний цілувальник одному цнотливцю, сущому в цілковитій схудлості й епохальній ультрафеноменальній охочості до браги, вивершити одне розкішливе кльове узливання? Аж дух перехопило. Хазяїне, хазяїне, маєш ти ще вино, стабу-стабелла? Чуєш, нам хоч по наперсточку, грамульку! Подегустувати. І повторити. Ну ж бо, Боніфацію! Абсенту всій кумпанії. Nos omnes biberimus viridum toxicum, diabolus capiat posteriora nostra[306]. Джентльмени, ми зачиняємось. Як? Амброзії панові Блуму. Цибуля чи циблмуля? Блу? Котрий рекламки випрошує? Татуля фотодівчинки, от так номер. Тихо, дуже прошу, друже. Вшиваємось. Bonsoir la compagnie[307]. І від підступів ворога лихого, пранців. А де ж Красень із слиньком? Злиняли? Скоїли втечу. Гаразд, кожному свій шлях широкий. Шах і мат. Король проти тури. Добрий Християне помозі юнакові у якого друг забрав ключ од хижі знайти куток де б йому прихилити свою увінчану голову хоч на другу ніч. Тю, шось я ококосів. А щоб мені порвав штани пес шолудивий, якщо це була не найкраща наша пия тика. Ану, хазяїне, дай-но пару бісквітів на ці діти. Як, нема, туди тебе розтуди?! І ні крихти сиру? А щоб його сифіліса туди в пекло а вкупі з ним і всі дозволені до продажу напої! Час, панове! Страждальці-блукальці по світу. За всіх присутніх. A la vôtre[308]!

Братці! Сміха! Це ще що за вишкребок у макінтоші? Порохнявий Родос{738}! Гляньте на його лахи. Святий Боже! А на що він там розжився? Ювілейна баранина. Клянусь, це Бовріл. До чого дійшов, сердешний. Знайомі вам оті подерті шкарпетки? Чи не гриб-голодранець із Ричмонда{739}? Б’юсь об заклад, він! Думав, у нього прутень свинцевий. Чи симулював? Ми його прозивали Бартл-Хлібоїд. А колись, сери, був він солідний громадянин. Голодранець бідний жив, він сирітку полюбив. Та вона втекла од нього. Перед вами нещасливець покинутий. Макінтош, що блукає по диких каньйонах. Залив — і рухай. Їм пора зачинятися. Рогатим нічого. Препрош? Бачив ‘го сьгодні на похерені? Шо, дружок який дуба врізав? Ааа, згадав! А дітей купочка, ой горе-горе! Та ни розтроюджуй мині душі, Польде! Чи ж ни вихлюпали ми всі сльози як побачили поперли дружка Падні в чорнім мішку? З усіх чорнюків масса Пат була найкраща! Зроду ни стрічав таких як він. Tiens, tiens[309], але все це сумно, друзяко, сумно. Та не плещи, газонув на підйомі один до дев’яти. Авто на рухомих осях то каша. Два проти одного, Єнаці{740} втре йому носа. Япончики? Навісний вогонь, inyah[310]! Та потопили, у спецвипусках було. Тим гірш, мовляв, для нього, а ни для русіян. Час, час! Одинадцятеро їх було. Та вшивайтеся вже. Впиред, пняні, ноги нислухняні! Дбраніч. Браніч. Хай Всевишній Аллах офігенно збереже твою душу сеї ночі.

Стривай-но! Славно

1 ... 158 159 160 ... 296
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Улісс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Улісс"