read-books.club » Інше » Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

227
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Індоарійські таємниці України" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: Інше / Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 135 136 137 ... 160
Перейти на сторінку:
уявлення індійців та іранців, а й відбиття персонажів індоіранської міфології на українському терені. І дає ще вагоміші підстави розглядати топонім Сквира під індоіранським кутом.

Індоіранське vara/var — «укріплене місце», «фортеця» функціонально відповідає санскр. pura, хінді pur. Цей іменник у санскриті пов’язаний з дієслівною основою pur — «наповнювати», він — індоєвропейського походження. Давньоіндійське pur співвідносне з лит. pilis i лат. pils — «фортеця», «замок», укр. піль у назвах Вишнопіль, Костопіль, Миропіль, Тернопіль тощо. Санскритські словники дають значення pur як «укріплене місце», «фортеця». Етимологічна мотивація pur у «Ріґведі» досить прозора — «наповнене місце (можливо, людьми, худобою, майном)». Деякі дослідники дають для pur значення «земляний, глиняний або кам’яний вал».

В.Рау, дослідник давньоіндійської культури, ретельно вивчав різноманітні ведійські тексти, щоб з’ясувати походження і значення pur, його синонімію і лексичне оточення. Аналіз був комплексний: якомога точніший переклад текстових уривків з pur, всебічна філологічна інтерпретація цих уривків і широке залучення даних міфології, яка, за вченим, відбиває історичні реалії. І дійшов таких висновків:

— фортеця-пур складалася з одного чи кількох круглих або еліптичних земляних чи кам’яних валів;

— фортеці мали захисні пристосування, здатні горіти: ворота, частоколи, тини, колючі рослини;

— люди жили у фортецях під дерев’яними навісами, у фортеці <381> були запаси води й харчу для людей і корму для худоби;

— постійно у фортецях не жили, вони слугували насамперед для захисту людей, худоби й майна під час ворожих нападів, війни й лихоліть;

— фортеці час від часу підновлювались, особливо після облоги чи сезону дощів (Rau, 41).

Оскільки бог Аґні допомагає Індрі руйнувати ворожі фортеці-пури, дослідник слушно висновує, що матеріал, з якого робилися фортеці чи окремі компоненти їх, дерев’яні. Бо неймовірно, щоб вали ріґведійських фортець, як і стовпи, балки, бруси, двері, ворота, будинки, були з металу. Металічними, тобто з міді й заліза, робилися тоді тільки прути, шаблі, ножі, сокири, молоти, казани, посуд, наконечники стріл, списи, гаки і, принаймні, елементи ваджри-булави — зброї Індри.

Іменник pur вжито в «Ріґведі» 83 рази, причому в множині — 64. Тут pur символізує надійний захист, безпеку з усіх боків. Індру «Ріґведа» називає Пурамдара — «Руйнівник фортець-пур». І водночас мовиться, що він сам — pur, тобто «фортеця», «оплот», «твердиня». З гімнів «Ріґведи» випливає і те, що фортеці-пури належали тим, хто не хотів віддавати Індрі своїх скарбів. Це особливо помітно в міфі про паніїв, які нібито викрали Індриних корів і сховали в далеких краях за річкою Раса. Це цікаво і в зв’язку з тим, що Сквирка — притока Росі, а неподалік і топонім Панікарча, про що вже писалося (ТРС, 153–163). Міфи не раз мовлять, як Індра розбиває фортеці асурів, причому іноді заради своїх союзників. Так, задля царя Діводаси він зруйнував 99 фортець-пур демона Шамбари. Онука Діводаси, теж царя, звали Судас, а в сучасних українців побутує прізвище Судас й похідне від нього — Сдасюк Двоє носіїв цих прізвищ знайомі авторові цих рядків, причому один із них — індолог (Сдасюк), другий (Судас) — журналіст, але вивчав мову хінді. Обидва прізвища не прозорі для українців, а індійські дослідники пояснюють Судас як «Щедродайний (у пожертві богам)».

З деяких міфів випливає, що ведійські поети уявляли фортецю-пуру як неприступну гору, всередині якої були вкрай важливі для Індри та його спільників блага, необхідні для життя: світло, корови, вранішні зорі тощо. В.Рау зазначає, що пури будувалися концентрично — на взірець многокутника, кола або еліпса. І висновує, що:

— pur може бути характеристикою бога («ти — пура», «будь нам пурою» щодо Індри);

— відбувається зближення міфологічного контексту фортеці-<382>пури з горою (у міфі про асура Валу, що сховав корів у горі);

— типова міфологічна ситуація: Індра розбиває фортеці асурів і дасів, тобто purмає своє пряме значення;

— pur вживається і метафорично, позначаючи міцний, надійний захист, що його бог гарантує своїм шанувальникам.

З уживання pur у «Ріґведі», з його синтаксичних зв’язків, типових фразеологічних сполук, характерних міфологічних контекстів, дослідники спробували з’ясувати й суто нелінгвістичне питання: кому ж належали фортеці-пури в «Ріґведі»?

Синтаксична конструкція dasihpurah, досл. «дасові пури», недвозначно засвідчує: фортеці-пури належали дасам. Про арійські ж фортеці в «Ріґведі» ніде не згадується. З чого висновується, що арійські племена фортець не мали, принаймні в часи, відбиті в найдавніших книгах «Ріґведи», так званих «родинних мандалах». Фортеці-пури належали племенам, з якими ведійські арії постійно воювали. І саме ці фортеці стали для аріїв символами могутності й неприступності. Характеристики їх переносилися на богів, здобувачів фортець-пур, насамперед на Індру.

Дослідників цікавило й питання: до «сприятливої», девівської чи «несприятливої», асурської зони належить слово pur. Адже «Ріґведі» властива «девівська» й «асурська» лексика, лексична амбівалентність, двозначність, коли одне й те саме слово, вжите, скажімо, щодо богів, має позитивний зміст, а вжите щодо асурів — негативний. З одного боку, Індра руйнує асурські фортеці, а з іншого — його закликають бути й називають пурою — оплотом, опорою. Не виключено, що пура й опора — споріднені слова.

У «Ріґведі» 11 разів ужито епітет Пурамдара, «Руйнівник пур» — 8 разів щодо Індри, двічі — щодо Аґні й один раз щодо обох укупі. Отож можна вважати, що для Індри епітет Пурамдара — постійний. 8 разів ужито епітет Пурабгід — «Розбивач пур»: 6 разів щодо Індри, один раз — щодо Соми, який порівнюється з Індрою. І один раз щодо багатства, яке просять в Індри і яке наділене якостями цього бога. Тож і Пурабгід можна вважати епітетом Індри. По разу вжито Пурохан, синонім до Пурамдара, й пурапаті — «начальник фортеці-пури». Тобто виходить, що пурамдгара, пурабгід, пурохан, які стали епітетами Індри, належать до міфологічної сфери, пов’язаної з Індрою, і характеризують його як нищителя ворожих фортець-пур.

Іменник pura в «Ріґведі» має кілька епітетів-прикметників, найпоширеніший з яких ayasa <383> — «залізний». Залізними називають ворожі фортеці-пури, залізною фортецею закликають стати Індру, Аґні, священну ріку Сарасваті. І сам Індра іноді називається «Залізний». Це

1 ... 135 136 137 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"