Читати книгу - "Не можна вбити, Велена Солнцева"

-Але я не можу піти, ще зникла мама та подруга.

Чоловік поморгав і задумливо почухав випираючий живіт.

-Коли?

-Ми приїхали вчора, мами вже не було як і бабусі, подруга зникла сьогодні вночі.

-Погано. - дільничний щось розглядав у небі, не знаю що він там побачив, може натхнення на нього зійшло, але він нарешті сказав. - Іди додому, через пару годин під'їду, подивимося що там і хто куди зник.

Зрозуміла, що зараз все одно нічого від нього не доб'юся, але просто так піти не могла.

-Чекаю вас через дві години. - Порахувала що до цього часу якраз дістануся до будинку, і змирилася з думкою що швидше за все і сьогодні доведеться залишитися на ніч. - Майте на увазі, батько моєї подруги полковник поліції, якщо що дістане вас з-під землі.

Дільничний здивувався, трохи зблід, і притис пухкі руки до грудей.

-Що ж ви одразу не сказали? І чого вас понесло сюди?

Більше не слухаючи голосіння мужика, вирушила додому. Мої супроводжуючі кудись поділися, їх ніде не було видно. Це навіть на краще, мені нема чим їх годувати, у самої шлунок з голоду зводить.

Захар

Вже биту годину ходжу біля будинку відьми, чекаючи коли вона нарешті з'явиться додому. Ця стара тварюка встигла добрячий захист поставити вже після того як ми з хлопцями забралися відчувши витік сили. Зевс, Титан і Лекс не змогли пробратися всередину, хоча чергували тут відучора. Вірні пси щойно відчули повернення господаря, одразу ж прибігли до мене ластитися. Останнім часом я був з ними жорстокий, фамільярам у цьому світі не солодко, магічно обдарованих тут мало, отже і їжі для них недостатньо. Їм би заснути на якийсь час, ставши малюнком у мене на шкірі, але поки що вони мені потрібні. І напевно мої дітлахи вже підживлювалися від відьми, не дарма ж у них так блищить і лисніє шерсть, яка останнім часом тільки тьмяніла.

Я мав рацію, дівчина яку мені пощастило зустріти в клубі, реально була наступниця відьми, тільки ось цікаво де вона ховає свою мітку, але це я збирався з'ясувати вже в найближчому майбутньому і вбити чортівку. Ненавиджу відьом і все з ними пов'язане, і нехай батько неодноразово твердив про неминучість долі та парність. Полюбити відьму все одно що закохатися в жабу чи гадюку, враховуючи те що моя мати відьма, я знаю що кажу. Тут же згадав недавню знайому і в штанах стало тісно, ​​дівчисько і справді було гаряче, так і уявляв у себе в голові як намотую її довге волосся на руку, поки маю її ззаду. Так, спокійно Захаре, тебе починає заносити, якщо так піде і далі, то варто дівчинці з'явиться як я затягну її в найближчі кущі, тим самим порушивши всі плани.

Знову підійшов до хвіртки, з двору несло сильною магією . Хоча сама стара карга була не тут, несло жертовною кров'ю - чистою і людською, без домішок будь-якої бісовщини, і ще трохи залишковою магією, яка проявляється після смерті мага, якщо він захищався і витратив на це весь свій резерв. Якщо те що я чую справді так, то справи гірше нікуди, і якщо не розібратися з цим зараз, далі може бути тільки гірше, особливо в окремо взятому селі, коли з Темного світу попруть різні тварюки. Стару треба знайти чого б це не коштувало, і бажано до того моменту як вона передасть свою силу дівчинці. Їй вдалося вислизнути від нас минулого разу, буквально перед носом розчинитися і зробити так що ніхто без дозволу не переступить межу її володінь. На цей раз я прийшов сам, не хотілося показувати всю свою силу перед хлопцями.

Собаки тихо заскулили і завиляли хвостами. Обернувся назад щоб подивитися причину їхньої радості, і побачив дівчину з рудою косою і в довгому сарафані, який ідеально сидів на соковитій фігурці. Груди мірно колихалися в такт крокам, розігріваючи мою кров. Вона злегка примружила очі і провела рожевим язичком по губах, змушуючи мене ледь не застогнати, провокує відьма.

Зевс, ватажок невеликої зграї, підвівся з чітким наміром підійти до відьмочки.

-Сидіти.

Дівчина наближалася все більше сповільнюючи крок. У її великих зелених очах завмер страх.