Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

— Це буде так весело! — життєрадісно заявив, дивлячись у стелю. — Як лов золотих карасиків у каламутному ставку, населеному звичайними жовтоспинками. Хто ту спадкоємицю взагалі бачив? Вона ж не чистокровна жителька півдня. А те, що вважають схожим на красивих жителів півдня на островах Заходу, може бути зовсім не схожим на те, що вважають красивим самі жителі півдня. Ось! Та для них будь-яка чорноока дівчина з гарненьким обличчям уже прекрасна жителька півдня, навіть якщо вона при цьому бліда як смерть і худа, як жердина.

На фізіономії господаря будинку розквітла урочистість. Мабуть, він згадав, що серед наречених є дві худенькі темноокі брюнетки, мало схожі на жителів півдня. І маг підтвердив, що Каяр не бреше. А що там брехати? Жителі заходу дійсно називають дівчатами південної крові будь-яку досить темноволосу та темнооку красуню.

— А те, що в найкрасивіших жителів півдня сині чи блакитні очі, на заході вже не знають, не цікаво їм це, — сумно сказав Каяр, молячись усім богам, щоб ці інтригани не поставили прямого запитання.

Ні, Мелана була впевнена, що не поставлять. Побояться, що він потім його згадає, здивується та поділиться спогадом із друзями. Але мало, раптом подумають, що він п'яний настільки, що нічого згадати буде не здатний.

Мелана була права. Прямих запитань йому ставити не ризикнули. Спробували з'ясувати манівцями блакитноокі все-таки або кароокі, але Каяр завзято стверджував, що на півдні більше цінують блакитнооких дівчат, а на заході прекрасними жителями півдня називають тих, у кого колір очей близький до чорного. На тому й розійшлися. Добрий господар будинку навіть виграш розіпхав Каяру по кишенях, щоб не згадав про забуті гроші і не прийшов за ними, прихопивши для представництва того ж Айдека чи когось гірше.