read-books.club » Фентезі » Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

66
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ліїн із роду со-Ялата" автора Тетяна Гуркало. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 115 116 117 ... 180
Перейти на сторінку:

Голова від «чудово» проведеного дня гула не тільки у Ліїн, і бажання щось накоїти було не в неї однієї. Дорогою до своїх кімнат дівчата, групками, відставали, то милуючись чиїмись портретами, то дружно вирішивши пригладити і розправити м'які складки на спідницях. Супроводжуючі по черзі поверталися за відсталими, мабуть, знали історію Качечки, що забрела не туди. Але красуні все одно примудрялися привабити захоплених їх красою чоловіків, яких супроводжуючим доводилося ввічливо відганяти від квітника і пташника.

— Неправильна я елана, — видихнула Ліїн, коли нарешті опинилася наодинці з собою в невеликій спальні.

Ця спальня мала вихід у спільну вітальню, де дівчатам  належало вести великосвітські бесіди, репетируючи їх для свят. І коли в двері постукали, Ліїн нікуди йти і ні з ким розмовляти не хотілося. А виявилося, її звуть не на репетицію бесіди, а на дівич-вечір — з гадальними картами, легким вином, що знайшлося в буфеті, та фруктами, що стояли на столі у вазах.

І закінчився цей день добре та весело.

Мелана, яка заявила, що вміє ворожити, нагадала дівчатам дуже хороших чоловіків. Причому всім дівчатам, навіть вовчицям. Були ці чоловіки молоді, багаті, благородні і всі, як на підбір, блакитноокі блондини — Мелана якось умудрялася витягувати з колоди «офіцера» саме такої масті.

А закінчилися ці безневинні посиденьки тим, що Качечка знову розплакалася і сказала, що не може вийти заміж. Тому що після цього станеться щось страшне, причому не з нею, а з усім світом.

Що саме станеться і як це буде пов'язано з її заміжжям, дівчина до пуття сказати не змогла. Але Мелана слухала її дуже уважно та хмурилася. Ліїн навіть запідозрила, що саме задля цього дівич-вечір і був затіяний. Не дарма ж Качечка єдина при згадці загадкового блакитноокого блондина почервоніла і зніяковіла.

— Справи, — тихенько сказала Ліїн своєму відображенню, коли знову опинилася в кімнаті наодинці сама з собою.

І їй дуже хотілося поговорити з Валадом. У пророкуваннях він теж розбирався, навіть міг якось вичленувати щось потрібне з маячних видінь вдови рибалки, яка приєдналася до борців із тиранією після того, як її мало не забили камінням односельці за передбачення пожежі. Яка, до речі, сталася за два дні після цього.

— Мені його не вистачає саме як вчителя, — сказала Ліїн відображенню по секрету, трохи подумавши над своїми бажаннями.

А ще було цікаво, чим зараз займається душечка Змій. Якось він дуже загадково пропав разом із Марком. Це при тому, що Айдека Ліїн бачила. Він просто у дворі, перед дівочими вікнами, вимахував кривим мечем, знехтувавши сорочкою, доки не вибігла якась жінка і не прогнала його. А душечка і Марк жодного разу на очі не потрапили.

Втім, те, що Мелана, коли дівчата почали розходитися, підхопила Качечку під руку і кудись повела, обіцяючи, що там їй допоможуть заспокоїтися і перестати боятися, було теж дуже цікаво й підозріло.

У палаці щось починалося крім свята.

Ліїн це і так підозрювала, але зараз з'явилося відчуття, що ця затія все ближче і ближче, а незабаром і зовсім вискочить з-за рогу, як грабіжник. І якось вплинути на те, що відбувається, буде вже неможливо.

Втім, Ліїн підозрювала, що й так вплинути не зможе.

Та й не дуже цього хотіла.

Радісно кидаються в чужі інтриги лише справжні дурепи. А виходять із них без втрат лише безглузді героїні романів, живим дівчатам дуже рідко так щастить.

Власне їм навіть нечасто щастить з тим, щоб не бути в інтриги втягнутою не за власною волею і без попередження. І часу розібратися їм зазвичай не дають.

І Ліїн підозрювала, що зараз цього часу не дають їй.

Хоча якби і дали, і навіть дозволили ставити запитання, вказавши на людину, яка зможе на них відповісти, виразно ці питання вона б сформулювати не змогла. Їй явно не вистачало інформації.

— Гаразд, зачаїмося поки, як мишка під віником і уважно слухатимемо, — глибокодумно сказала Ліїн відображенню і посмикала за мотузку біля ліжка, викликаючи дівчину, яка допоможе зняти сукню. Шнурівку на спині явно винайшов якийсь збоченець, котрий вважає, що елана самостійно роздягатися не повинні в принципі.

1 ... 115 116 117 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"