read-books.club » Фентезі » Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

113
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ліїн із роду со-Ялата" автора Тетяна Гуркало. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 114 115 116 ... 180
Перейти на сторінку:
16 (2)

Наступні три дні наречені і вовчиці, що їх охороняли, провели в неробстві та ходінні. Їх переводили з купалень до кравчинь, від кравчинь до шевців, від шевців до вишивальниць, від вишивальниць до художників ... Їх купали, натирали маслами так, що Ліїн здавалося, що ці аромати в'їлися в неї навіки, по двісті разів розчісували і пробували створювати на головах шедеври перукарського мистецтва. Потім приміряли сукні та туфельки. Обов'язково годували. І, куди б дівчата не пішли, слідом обов'язково тягалися хлопчики з фруктами, солодощами та охолодженими напоями. А іноді й якісь мужики з тацями. Щоправда, мужиків майже одразу виганяли дівчата-супроводжуючі у формених сукнях.

Ліїн, не звикла до такого проведення часу, занудьгувала вже на другий день і дуже зраділа, коли ввечері третього дівчатам повідомили, що завтра всі підуть танцювати і переконувати одну літню даму в тому, що знають як поводитися за столом, розмовляти з кавалерами, вітати імператорське подружжя, та й загалом, вміють слідувати етикету. Чомусь Ліїн здавалося, що це буде набагато веселіше нескінченного наведення краси і вислуховування пліток про родичів, міністрів і якогось знаменитого офіцера-серцеїда, про якого вона досі навіть не чула, але чиї подвиги в жіночих ліжках оспівують навіть барди.

Надії, як виявилося, були марними.

Іспит з етикету жодної крапельки не нагадував іспити з магії. Дівчат всім натовпом посадили за стіл, з набором посуду, столових приборів і різноманітних страв, і веліли їсти. На чолі столу сиділа неприємна жінка з таким виразом обличчя, що більшості дівчат шматок у горло не ліз, у деяких почали трястись руки, а Качечка знову розплакалася, за що була обізвана дурепою і виведена під лікоть.

Поки неприємна жінка кудись водила Качечку, розумні та голодні дівчата швидко похапали, що було ближче і нарізане невеликими шматочками і поспішно з'їли. Ті, що дурніші, спробували повторити цей маневр, переконавшись, що громи та блискавки на голови перших ніхто не кидає. Але трохи запізнилися, і неприємна дама, повернувшись разом з блідою Качечкою, застала чотирьох красунь з набитими, як у хом'яків, ротами.

— Отак робити не треба, — похмуро сказала вона. Потім обдарувала всіх присутніх убивчим поглядом і сказала: — Їжте.

Мелана зітхнула, демонстративно наколола на вилку для десерту круглий маринований грибочок і почала його обгризати, як дитина льодяник, за що була винагороджена ще одним убивчим поглядом. Бідолашна Чубатка, одна з безприданниць, з-за тремтячих рук упустила на скатертину шматочок чогось незрозумілого і дуже неапетитного. Фіалка з гідністю чистокровної елани найдавнішої крові, різала на дрібні-дрібні шматочки качину грудинку. Одна з вовчиць зосереджено ловила горошини у салаті. Сойка незворушно розмазувала по тарілці шматок риби. А більшість так і не наважилася нічого спробувати.

— Все невірно! — нарешті сказала наглядачка і навіть підвелася над своїм місцем. — Ви вибираєте не ті страви. Спочатку їдять…

— Те, що принесуть слуги, — тихенько сказала Фіалка і опустила очі.

Мелана відклала свій гриб і демонстративно озирнулася.

Слуги з тацями з'являтися не поспішали.

— А коли все вже на столі, треба починати з гарячих закусок, — сказала Сойка і сумно подивилася на стіл, де гарячих закусок не було.

— А якщо ми в кав'ярні з кавалером, замовляти треба тістечко та філіжанку чаю чи кави. Об'їдатися в таких місцях можна лише дітям, — задумливо сказала її руда подружка.

Дівчата подивилися на стіл, але тістечок та кави там теж не знайшли. Виходило, що починати урочистий обід не було з чого.

Сувора дама теж звернула увагу на те, що знаходиться на столі. Обвела поглядом три вида риби, що давно охолола, приділила особливу увагу четвертому виду — жирній маринованій голохвістці, якої на столі під час урочистого обіду взагалі бути не повинно, бо це щоденна страва. З якимось дивним інтересом подивилася на салат, що ряснів зеленим горошком і дрібними шматочками червоного солодкого перцю. А сирна та м'ясна нарізки удостоїлися навіть зітхання.

— Схоже, хтось щось переплутав, — сказала вона крижаним тоном і сказала: — Відведіть дівчат до танцювального залу!

Після чого гордо пішла.

— Схоже, комусь зараз відірвуть голову, — зі знанням справи сказала Мелана, викликавши в дівочому колективі нервовий сміх.

У танцювальному залі на дівчат уже чекав молодик невизначеного віку. Одягнений цей чоловік був строкато, рухався мало не стрибками і весь час говорив на абстрактні теми. Від чоловіка Ліїн, та й не одна вона, дізналася, що зовсім не вміє танцювати, та й загалом незграбна, як вагітна ведмедиця. Качечку чоловік благополучно довів до сліз, а потім сам же втішав. У Фіалку, схоже, закохався і ставив її всім у приклад як зразок граціозності та майстерності.

У більшості дівчат через нескінченну стрекотню чоловіка, причому на високих тонах, почали боліти голови. Молоді люди — партнери в танцях, взагалі йшли з такими просвітленими обличчями, що, мабуть, навіть наївна Качечка здогадалася, що вони збираються запитати цей урок чимось міцним.

Після танців дівчат знову повели до столу, цього разу накритого за всіма правилами, і невдоволена пані досхочу всіх покритикувала.

Потім дівчатам довелося вести світські бесіди одна з одною, під прискіпливими поглядами компанії суворих немолодих елана. Потім на секунду зазирнула імператриця, з нею всі розкланялися і, не встигнувши насолодитися її присутністю, попрощалися за всіма правилами.

Після цього були показові розмови з кавалерами, у присутності тих самих немолодих елана.

Потім усі дружно згадували, чого не повинна прекрасна і ніжна елана робити на полюванні, хоча третина дівчат були впевнені, що вона не повинна бути там присутньою. Їм батьки не дозволяли брати участь у цих забавах. Які саме батьки не дозволяли це робити трьом вовчицям і сирітці, що приєдналася до них, Ліїн навіть думати боялася.

А потім якось непомітно настав вечір, дівчат, що сходили приміряти ще одну партію туфельок, нарешті, відпустили, наказавши гарненько виспатися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 114 115 116 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"