Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Час, який Елена провела в кафе, пролетів дуже швидко. Якщо б вона могла, то сиділа б там і далі. Але треба було повертатись.

Про те, що сталась певна незрозуміла ситуація за участю журналістів, Елена вирішила нікому не говорити.

Вирішили продовжити допит саме з того місця, де завершили. Той самий склад учасників продовжив працювати. Федеріко з Альдо навіть не дивились один на одного. Елені було байдуже щодо цього. Головне, щоб вони більше не відволікались від допиту.

- Сеньйоро Морено, ми завершили з Вами перед перервою на тому, що Ви відмовились надати відомості щодо Вашого інформатора. Чи можете Ви зробити це зараз?

- Це може поставити під загрозу життя цієї людини.

- Тут йому нічого не загрожує. Ми зможемо гарантувати безпеку цій людині.

- Точно?

- Абсолютно.

- Добре. Якщо це необхідно… Це Мартін Велес. Він колись здружився з Матіасом. Але після його смерті, як і завжди, шукав легкого заробітку. Тому, коли я з ним зв’язалась і запропонувала за певну щомісячну оплату знаходити для мене інформацію, Мартін погодився.

Елена зняла з себе навушники та пішла в кімнату для допиту. Вона не могла повірити, що її друг дитинства займався чимось подібним.

- Елено, ти куди?

- Тобі не варто…

Але Елена все рівно зайшла і перервала допит.

- Під запис. Прокурор Елена Рівера безпосередньо втрутилась в допит.

- Елено, що ти тут робиш?

- Я знала Мартіна зі свого дитинства. Спілкування з ним було єдиним радісним спогадом з мого минулого життя. А через тебе, Матіаса та твою навіжену матір…

- Сеньйоро Рівера, Ви порушуєте протокол.

- …його вбили! Вдягнули в якесь лахміття, зламали все, що можна було!

- Що ти верзеш?!

- На, дивись!

Елена поклала перед Олівією на стіл свій телефон з фотографіями вбитого Мартіна Велеса.