Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Запис свідчень Офелії Морено, вона ж Олівія Марчено в минулому (4)
- І заключне питання. Звідки Вам це все відомо?
- Я весь час слідкувала за тим, що відбувається.
- Ви не могли знати все в таких деталях, якщо не були, наприклад, співучасником.
- Я не маю ніякого відношення до того, що скоїла мати. Я би ніколи не зашкодила батькові чи комусь з його сім’ї. А ці жінки… Я бачила в новинах, що з ними зробили.
- Питання залишається.
- Я не можу сказати.
В Елени вже не залишалось сил, щоб терпіти цей допит. Навіть стоячи там, за зачиненими дверима, Елена відчувала, що в неї уривається терпець. Якщо б вона була всередині, в кімнаті разом зі слідчим, то б напевно вже кричала на Олівію чи жбурляла в неї документами, щоб хоча б домогтись якоїсь реакції. Вона не може сказати! Що це взагалі таке?! Олівія погодилась співпрацювати, то чому ж зараз вона відмовляється повідомляти ім’я свого інформатора?
- Я піду туди. Можливо, мені Олівія все розкаже.
- З якого це дива стільки рішучості, Марчена?
- Федеріко, замовкни!
- Так, Кортес, може якщо ти такий смілий, розкажеш всім про свої родинні зв’язки з кримінальними організаціями?
Федеріко нічого не відповів. Він просто пішов на Альдо з незворушним поглядом.
- Федеріко, не смій!
- Не втручайся, Елено! Просто Альдо напевно забув про свій родинний зв’язок з кримінальною особою.
Федеріко схопив Альдо за комір сорочки, але йому не вдалось його вдарити. В цей момент вийшов слідчий з кімнати для допиту.
- Сеньйоро Рівера?
- Так?
- Сеньйора Морено відмовляється говорити далі. Що будемо робити?
- Давайте зробимо перерву. Я думаю, Ви втомились.
- Дякую. Години, щоб провітрити мізки, вистачило б.
- Домовились.
Слідчий пішов. Замість нього в кімнату допиту зайшов поліцейський.
- Ти хочеш тримати Олівію під конвоєм, Елено?
- Альдо, ми скажемо їй, що це для її ж безпеки. А так нехай побуде з супроводом, допоки вона не назве, звідки отримувала таку детальну інформацію.
- Ти підозрююєш її в чомусь?
- Олівія – не найслухняніша громадянка, в неї в минулому було багато проблем з законом. І до того ж… Це ми «пішли на зустріч», що закрили очі на те, що вона так само брала участь в перевезенні заборонених речовин. Тому буде не дивно, що я їй не довіряю.
- Марчена, звідки таке здивування? Може ще підеш свою матусю захищати?
- Федеріко… Не будь бовдурем!
- Елено, а що?!
- Нам всім потрібно перепочити. У нас є година. Давайте розійдемось в різні сторони.
- Елено…
- Всі на вихід. Свіже повітря, кава чи заспокійливе – обираєте, що кожному довподоби.
- Я хотів якраз дещо обговорити.
- Альдо, все потім. Для нас всіх сповідь Олівії-Офелії була ще та відвертість. Я хочу це все ще пояснити собі. На самоті. Я поза зоною доступу на шістдесят хвилин. Все, хлопці, розходимось.
Елена вийшла з коридору, де знаходились кімнати для допиту. Вона вирішила не повертатись в свій кабінет. Елена досі ділила його з Федеріко. Вулиця та свіже повітря більше її приваблювала, аніж його компанія. Їй взагалі не подобалась ставлення Федеріко до Альдо. По факту вони були родичами: Олівія, сестра Альдо, народила дитину, батьком якої був Матіас Кортес, брат Федеріко. Які між ними можуть вже тепер бути претензії?
Нещодавно пройшов дощ, тому спека стала ще більш несприятливою для будь-чого живого. Елені було некомфортно, але це було краще, аніж слухати Олівію чи сварки між своїми колегами.
На парковці біля будівлі відділку чатували журналісти. Їх, звісно, було вже менше, аніж в попередні дні, але тим не менш. На жаль, медійники побачили Елену, яка намагалась приховати свою особистіть за допомогою чорних окуляр.
- Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера!
Елена йшла, ігноруючи їх. Навіть, якщо б вона раптом і захотіла, то не мала ніякого права нічого коментувати. По-перше, це було б незаконно. По-друге, це могло нашкодити судовому процесу. Вони так довго працювали над всією справою, але одна невдало сказана фраза могла все знищити. Тому Елена йшла вперед, незважаючи на їхнє скандування.
- Сеньйоро Рівера, чи правда, що у вас немає ніяких доказів провини Сандри Марчена?
- Без коментарів.
- Чи буде виступати в суді її син, Альдо Марчена?
- Без коментарів.
- А її донька?
Елена почувши це питання розвернулась на звук. Через те, що журналістів було декілька, було важко визначити, хто саме це сказав.
- Без коментарів…
Елена подумала, що їй після важкого дня це вже все здалось. Вона пришвидшилась і направилась подалі від цих людей. Була б можливість, вона взагалі поїхала б кудись далеко від цього відділку та від цієї справи.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.