Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Запис свідчень Офелії Морено, вона ж Олівія Марчено в минулому (3)

- Чи знаєте Ви, Офеліє, що відбувалось в Вашій родині далі, після того, як Ви зникли?

- Частково. Справа в тому, що мені довелось деякий час не цікавитись нічим, щоб мене ніхто не знайшов. Це була головна умова.

- Чи знаєте, хто вбив сеньйора Рівера, Вашого з Еленою спільного батька?

Елена не повірила своїм вухам.

- Він помер природньою смертю…

- Елено, послухай. З’явились нові деталі.

- Що ти таке кажеш, Федеріко?! Які деталі, до біса?!

- Твого батька вбили. Його труїли деякий час ліками, а потім, як результат, в нього стався серцевий напад.

- Окрім мене з моєю матір’ю біля нього ніколи нікого не було. Кого з нас ти підозрюєш?

- Не забувай дихати, Елено. І не злись на мене. Ми працюємо спільно з Мадридом над цією справою. Слухай далі.

Елена не могла опанувати себе. В неї калатало серце та горіли щоки. В очах вона відчувала сльози. Але це не був розпач чи втрата, які спричинили такий стан. Це був гнів. Все, що вона почула вже, виводило її з себе. Стільки брехні, прихованої інформації. І все навколо її персони. Складалось враження, що її поява на світ стала каталізатором руйнівної сили, яка забрала стільки життів.

Офелія випила води та продовжила:

- Я підтримувала з батьком весь час зв’язок. Він так радів онуці. Раз чи два на рік він до нас приїжджав. Завжди привозив подарунки. Казав, що тільки поруч з нами відчуває себе насправді щасливим.

Елена зняла свій навушник та дістала перепустку.

- Я пішла звідси!

- Куди ти, Елено?

- Мені нестерпно це слухати! Щасливим він був… Все моє життя я жила в брехні. Я не хочу ще щось дізнатись таке, що повіністю змусить мене розчаруватись в моє батькові.

- А коли я сказав, що мене зможе знудити, ти лише подивилась на мене з сумом.

- Альдо, я дуже тобі співчуваю. В тебе сім’я справжніх монстрів, а ти один нормальний.

- Я ж не до цього це кажу! Нам всім важко слухати те, що розповідає Олівія. Але якщо ти підеш – це  буде означати, що все, що вона говорить, має владу над тобою. Лише ти знаєш свого батька, лише ти можеш сказати, як він до вас ставився, тому що ти це відчувала. Не зневажай своїх емоцій і своїх спогадів. І не давай можливості це зробити іншим. Олівія знає, що це все записується і що ти обов’язково будеш дивитись. Вона може все розказувати з позиції жертви, але я точно знаю, що вона не така. Олівія хоче у всьому звинуватити матір, але саме вона, Олівія, виконувала доручення Матіаса, перевозила наркотики та спілкувалась з твоїм батьком за твоєю спиною. Вона все це говорить спеціально, а ти піддаєшся на провокацію.

Елена подумки рахувала спочатку до десяти, а потім до двадцяти і тридцяти… Вона намагалась зосередитись на словах Альдо, тому що в них був сенс і була правда. Олівія хотіла зробити їй боляче. Як би вона не виправдовувала свій вчинок, те, що вона зимітувала свою  смерть і залишила Альдо рости в тій атмосфірі, Олівія все рівно подумала виключно про себе. Вона зробила Альдо боляче і продовжувала робити далі.

- А тут вже цікаво. Не хочете послухати.

Федеріко показав на навушники. Елена видихнувши знову їх вдягнула.

- Я думаю Максові набридло, що якийсь колишній прокурор весь час переходить йому дорогу. Він не міг навіть працювати нормально в прокуратурі Мадриду. Весь час були якісь претензії. Навіть брат Деніса не допомагав.

- Хто такий Деніс?

- Він був так само був головним в «Червоних буйволах» разом з Матіасом. Друзі дитинства, така справа.

- До чого тут його брат?

- Його брат став чоловіком Елени.

Елена зігнулась навпіл.

- Тепер мене точно знудить. І я не жартую.

- Елено, дихай. Хоч би що вона не сказала.

- Не можу, не можу, не можу…

- На мене дивись!

Федеріко стросунув її двічі.

- Нам потрібна виключно інформація. Про емоції подумаєш потім. Вимкни їх. Зберись.

- Я спробую.

Слідчий продовжував допит.

- Всі знають, що чоловік Елени Рівера раптово помер через короткий час після смерті сеньйора Рівера.

- Так, я думаю Макса щось спровокувало.

- А серія вбивст жінок?

- Це все мати. Похорон колишнього прокурора показували в новинах. Я думаю, Сандра саме тоді побачила, що Елена все ще жива. А потім вирішила виманити її повернутись в Севілью.

- І заключне питання. Звідки Вам це все відомо?