Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Алексе то ти як? З нами чи ні? - Вивів мене із ступору Назар.
— Ти про що?
— Я тебе спитав чи ти ідеш з нами на прем’єру крутого нового фільму, який будуть показувати на днях.
— Мабуть, я ще не знаю. Я зателефоную, - попрощавшись з усіма поспіхом, вийшов із кафе в надії наздогнати білявку. Щоб взяти її номер телефону, але нажаль я запізнився.
Наступні кілька днів весь час проходять на тренуванні. Тренер нас ганяє по повні.
— Алексе ти завтра ідеш на фільм? Я взяв вже нам квитки, - промовив Назар після того як ми вийшли із стадіону.
— Так, дякую друже. Назар, тебе підвести?
— Ні, на мене вже чекають, - підморгнув він мені двозначно.
— Тоді зустрінемося на фільмі.
Зайшовши до холу кінотеатру, я намагався поглядом відшукати у натовпі друга. Сьогодні був повний аншлаг, народу було досить багато. Раптом відчув як на мене хтось налетів, а по спині розтікається щось холодне. Повернувся і не міг повірити. Переді мною стояла вона, та яка вже кілька днів не виходить з моєї голови. Вона вибачається, а я як на автоматі мелю все підряд. Відчуваю себе підлітком який при вигляді красивої дівчини, не може нічого путнього сказати. Спитав де навчається, а вона протараторила щось про сестру і швидко зникла в залі.
— Мел, я хотів спитати, - але так і не доказав, бо вона все рівно мене не почує.
— Ось ти де, а я тебе по всюди видивляюся друже. О, а що з твоєю сорочкою?
— А це, не зважай кому до неї діло буде. Ходімо фільм дивитися, а то найцікавіше пропустимо.
Але, на фільм налаштуватися ніяк не виходило. Ніяк не міг зрозуміти, чому вона так поспішно втекла.?Що я не так сказав? По закінченню фільму, ми підійшли до наших одногрупників, які стояли осторонь і надто емоційно обговорювали фільм.
— Алексе, - потягнула млосно до мене, Юля - і ти тут? Чому не взяв з собою? - при цьому надула свої губи і повиснула на моїй руці.
— З якого дива Юля? Ти моя одногрупниця, а не дівчина, - відповів я жорстко.
Не люблю коли дівчата так себе настирливо нав'язують. Це не вперше вона поводить себе так, неначе я їі хлопець. І тут мій погляд вловив Мел, яка сідала в таксі.
Мел, Мелані смакував я її ім'я подумки, наступного разу, якщо зустріну нізащо не відпущу.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд», після закриття браузера.