read-books.club » Сучасний любовний роман » Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

217
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нестерпний бос. Наречений за контрактом" автора Астра Вєєр. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 115
Перейти на сторінку:
Розділ 4

Проходжу всередину ресторану, вітаючись зі знайомими з корпорації. Всі ошатні, особливо жінки. Чоловіки теж нічого, у гарних костюмах, краватках. Вдалині помічаю старшого брата Бєльського з високою вродливою дівчиною. Напевно, вона і є його дружина. Бідолашна, терпить це нахабне сімейство.

- Вікусю, повний відпад! - до мене підбігає Маринка.

- Та годі тобі, звичайно я виглядаю, - стає якось незручно від лестощів.

- Нічого собі звичайно! З тебе у тому салоні зробили справжню леді. От що таке, професіонали. Ти хоч запам'ятала, як треба наносити макіяж? А то часто виходиш на роботу, як ніби вирішила брати участь у конкурсі, хто всіх блідіше й непоказніше.

Ну подруга у своєму репертуарі. Похвалить, а потім зверху підкине лайна.

- Нічого я не запам'ятала, буду і далі брати участь в блідому конкурсі, - не ображаюся, бо звикла вже.

- Почекай, - Маринка тягне руки до мого обличчя. - Дай помацаю твої вії. Вони взагалі такі пишні! Хочу собі такі ж!

- Давай потім, незручно.

Я відстороняюся від приставучої подруги при вигляді начальниці Віті. Он як вбралася кінська красуня. Не сумніваюся, що її розкішна довга сукня придбана не по знижці на розпродажі. А біжутерія не підробка під справжні камені. Грошей у неї вистачає, судячи з машини класу люкс, яку вона хвацько водить. Але я не переслідую швидке багатство. Мені і так добре. У мене ж є Вітя.

Кіра, начальниця Віті, пропливає повз нас, обдаровуючи ввічливим кивком. Ніби благородна пані якась вітає нижчу свиту. Сама не зрозумію, чому я так завожуся. Пройшла і пройшла, не з нею ж мені дітей хрестити, які у нас з'являться з Вітею.

- Віко, ти слухаєш, що кажу? - Маринка смикає, відволікаючи від думок. - Мені потрібна твоя допомога, коли всі розбредуться і свято буде в самому розпалі. Треба заманити Кирила в окремий віп-зал. Він туди увійде, включиться світло. І я покажу йому, наскільки гаряча і пристрасна.

- Ох, ну ти взагалі без гальм, - навіть страшнувато за пристрасну фанатку Бєльського.

- Та все пройде відмінно. Адже я все продумала. Пробач заздалегідь, але я ще вигребла грошей з тих, що за квартиру. Сама зрозумій, спокусливі панчохи не коштують дешево. А у мене великі плани, у мене мрії заволодіти Кирилом і стати замість тебе його помічницею.

Ом-м... терміново захотілося заспокоїтися парою келихів.

Краще я не буду нічого розуміти, зроблю вигляд, ніби її не розчула. Не псувати ж настрій на початку найбільш очікуваної події в корпорації. Хоча так подумати, то я і не проти, якщо раптом Маринці пощастить. Бо залишатися помічницею Бєльського - о ні, я з радістю повернуся до свого відділу.

Проблема, що тільки бос тепер це вирішує. Захоче - переведе назад, а не захоче, то геть тоді вижене.

- Все, я побігла. Треба Вітю знайти до того, як з'явиться бос, - знаходжу вагомий привід втекти від балакучої подруги.

Маринка ще мені щось кричить услід, але я її вже не чую.

Біля фуршетного столу знайшовся мій майбутній наречений. Очманіти! Який Вітя сьогодні солідний. Навіть червоного метелика надів, просто впасти і валятися, поки не отримаю пропозицію.

Згадалися кінська Кіра і та скажена коханка Бєльського. За прикладом елегантних дамочок, підпливаю до нього, до мого чудового хлопця.

- Ві-іка... Ти виглядаєш неймовірно, - у Віті випадає з рота шматок канапе.

- Ти теж. Такий гарний на вечорі.

Розглядаю тепер свого хлопця поблизу. Кишені не відстовбурчені, а повинні бути. Куди він засунув коробочку?

- Як тобі на новому місці працюється? - далі він питає.

- Ой, не хочу згадувати. Тьху, пізно.

Помічаю на собі важкий погляд Кирила Олексійовича. Бач, як втупився суворо, ніби хоче карати. А він хоче, гад ще той.

Бос піднімає руку і робить закличний жест долонею. Начебто ніхто не помітив, але я зрозуміла. Зрозуміла і відчула себе у тісному нашийнику.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 9 10 11 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"