Кожна людина має свої власні прагнення та мрії, і не завжди легко знайти своє місце в житті. Іноді ми шукаємо спокій або гармонію в зовнішньому світі — чи то в природі, чи в соціумі, але важливо розуміти, що справжній спокій приходить тоді, коли ми приймаємо себе такими, якими є, і знаходимо внутрішній баланс. Вірш навчає нас, що важливо шукати своє місце, пробувати

Світ не питає, чому ти тут. Він просто існує — так само, як і ти. Але що, коли життя здається безглуздим? Що, коли ранок приносить втому, а вечір — забуття? Це історія роздумів, сумнівів і пошуків. Про моменти, що здаються нестерпними, але зрештою роблять нас сильнішими. Про людей, яких ми цінуємо, і тих, кого відпускаємо. Про перші відкриття, які можуть

**"Силуети на пероні" — це поема про внутрішній стан людини, яка опиняється на межі між минулим і майбутнім. Перон тут символізує місце очікування, де час ніби зупинився, а силуети — це лише примарні відбитки спогадів, втраченої близькості чи невисловлених почуттів. Вони нерухомі, безликі та мовчазні, нагадуючи про те, що іноді життя здається застиглим у

Мораль вірша полягає в заклику бачити за видимим щось більше — справжню істину, яка відкривається лише тим, хто здатен відчувати серцем. Вірш нагадує про важливість миру, любові, гармонії з природою і людьми. Він спонукає цінувати добро, шукати сенс у житті та дбати про майбутнє, ставлячи інтереси інших вище власних.