Бути відьмою в 21 столітті в містечку на Сході Європи це ще той атракціон, особливо коли до 18 років ти була як чемне янголятко, а після 18 всі твої уявлення про світ перевернулися із ніг на голову, а відьомська сила зробила з тебе збоченку і німфоманку.

Коли бажання скручує тобі мізки і нутрощі, а кохання до інкуба переповнює до країв, чи можливо дочекатися до 22 років і не втратити цноту раніше встановленого, залишаючись при здоровому глузді?