«Мистецтво кохання» — уславлений твір поета «золотого віку» римської поезії Публія Овідія Назона (43 до н. е. — 18 н. е.). В поемі автор виклав, що значить — по-мистецькому кохати. Публікація твору спричинила катастрофу в житті Овідія. За наказом імператора Августа він був вимушений залишити Рим у 8 році н. е. і вирушив у довічне вигнання на західне узбережжя Чорного

В поемі «Метаморфози» на матеріалі міфів про різноманітні перевтілення автор задумав пояснити все, що відбувається в мінливому світі природи. В цьому творі Овідій розгортає понад двісті сказань про чудесні метаморфози, починаючи від створення світу як першого «перетворення» хаосу на космос і закінчуючи офіційним міфом про перетворення Юлія Цезаря на зірку. Це —

В Овідієвих «Метаморфозах», поемі, яка чи не найщедріше живила європейську літературу, мистецтво, культуру загалом, із первісного хаосу, в низці міфологічних образів-перевтілень, постає перед читачем упорядкований світ і найдивніше в цьому світі творіння — задивлена в зоряне небо мисляча людина.

«Любовні елегії» («Любощі») й «Мистецтво кохання», як і «Метаморфози» та «Скорботні елегії», — найпопулярніші твори видатного римського поета Овідія. Тонкий гумор, проникливий психологізм, живі сценки з тодішнього життя і блискучий вірш упродовж віків привертають увагу читача й надають цим творам непроминальної цінності. Український переклад (перше видання — 1999