- Я заміжня! - намагаюся пояснити йому, щоб розумів, що минула ніч була не більше ніж помилкою. - Це я зрозумів ще вчора, коли побачив обручку на твоєму пальці! Тільки от заміжні, щасливі, - акцентує він увагу на останньому слові, - жінки, не вештаються вночі барами, без документів, телефону і грошей! Не напиваються вщент, і не йдуть чорт знає куди, з першим

– Ярова звільнили, – повідомляє мені сестра, під час чергового дзвінка. - Його люди приходили до мене і питали про тебе... Що ти вже наробила, Рорі? Чому він шукає тебе? Я судорожно ковтаю, відчуваючи, як серце прискорює ритм. - Нічого... Я просто його зрадила, - шепочу безпристрасним голосом, повільно осідаючи на підлогу. День, якого я боялася більше смерті, настав