Ювал Ной Харарі, професор історичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі, у книжці «Ноmо Deus» піднімає філософські питання, аналізує досвід, який людство здобуло за час свого розвитку, заглиблюється в наші емоції і свідомість. Автор пропонує ескіз майбутнього людства, цілком реальний і не обов’язково райдужний. Скажімо, люди завжди хотіли подолати

Сила цієї книги черпається передусім із прагнення розібратися у вічних питаннях, що стосуються такої пікантної дихотомії, як любов і свобода, а також складного плетива парадоксів, проблем, суперечностей, відчуження або, навпаки, гармонії, що між ними можуть виникати. Її можна навіть назвати маніфестом чи заповітом усім людям, як бути коханими, щасливими і справді

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших вчених античності проголосила Арістотеля (384–322 рр. до н. е.). Саме його твори з різних галузей науки стали фундаментом нових знань людства. Але жоден з його творів за впливом і популярністю не може зрівнятися з

Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і

«Метафізика» — один із головних творів Арістотеля, який є точкою відліку філософської традиції метафізики. У ньому Арістотель викладає свою «першу філософію», яку він так називає тому, що вона займається пошуком причин всієї дійсності. Крім того, «Метафізика» є першою систематичною історією філософії, оскільки Арістотель робить «огляд» думок попередніх мислителів,

Таке звичне на перший погляд, мало не буденне поняття, як «щастя», якщо зазирнути глибше, видається не надто й простим. Кожен, хто наважиться з’ясувати його зміст, ризикує опинитися в глухому куті парадоксів. Дороговказом на шляху розв’язання цієї проблеми стане книжка фінського філософа Тимо Айраксинена з майже однойменною назвою. Людина — це машина, змайстрована

Книжка «Волден, або Життя в лісах» оповідає про так званий «волденський експеримент» американського філософа й натураліста Генрі Торо. Близько двох років автор прожив на березі ставка поблизу містечка Конкорд, а згодом описав цей досвід у книжці. Спостереження за природою, вирощування рослин і будівництво хатини стають для автора імпульсом для кристалізації власної