«Intermezzo» — імпресіоністична новела українського письменника Михайла Коцюбинського, написана в 1908 році в Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого

“У нашім раї на землі” — вірш Тараса Шевченка, основним мотивом якого є трагедія жінки-матері в умовах соціального і національного гніту.

«Потрапити в сад» — оповідання сучасної української письменниці Галини Пагутяк, написане в 1989 році.

«Ми́на Маза́йло» — п’єса українського письменника Миколи Куліша. За визначенням автора п’єса є сатиричною комедією, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому твір є трагікомедією.

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

«До Основ’яненка» — послання, яке написав Тарас Шевченко у 1839 році до Григорія Квітки-Основ’яненка.

«Балада про мальви» — пісня Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році, згодом увійшла до альбому «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».

“Щоденник” – оповідання Олександра Довженка, написане протягом 1943 – 1956 років про перебіг подій другої світової війни на території України.

«По сей день Посейдон посідає свій трон…» – вірш Ліни Костенко, мотив єднання людини зі світом рукотворної краси (мистецтво) і природою. Потреба наповнювати життя прекрасним. Зв’язок із античною міфологією.

«На́ймичка» — соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датується за автографом: 3 листопада 1845 р., Переяслав.