«Учитель» Шарлотти Бронте — перший і в значній мірі автобіографічний роман відомої англійської письменниці. Це оповідь про Англію та Бельгію; про звичаї, що панували в брюссельських пансіонах середини XIX століття; про непрості взаємини між братами. Це також історія про любов: тут і традиційний любовний трикутник; і цинічний меркантилізм, і чисті почуття. Роман

Книжка-лабіринт, що перевертає традиційні уявлення про взаємозв’язок форми і змісту літературного твору. До збірки «Таємна зброя» Хуліо Кортасара (1914–1984) увійшли одні з найуславленіших шедеврів аргентинського класика, які при уважному прочитанні складаються в єдине концептуальне ціле. Їхня дія розгортається в Парижі, де Кортасар прожив понад 30 років. Вони

Книжка «Волден, або Життя в лісах» оповідає про так званий «волденський експеримент» американського філософа й натураліста Генрі Торо. Близько двох років автор прожив на березі ставка поблизу містечка Конкорд, а згодом описав цей досвід у книжці. Спостереження за природою, вирощування рослин і будівництво хатини стають для автора імпульсом для кристалізації власної

Це історія Філіпа Кері, невтомного шукача сенсу життя. Усе почалося ще зі шкільних років, а потім — навчання в Німеччині, Лондоні, Парижі, мрія стати художником, химерне сплетіння слів богемного поета Кроншоу… Довгі розмови про вічне стають ковтком живої води, даючи йому сили не припиняти пошуків себе та істини. Та що, як відповіді на запитання вже давно були відомі

Орасіо Кіроґа (Уругвай, 1878–1937) — казкар і химерник, чиї новели про темні боки людської психіки, фатальні природні сили, пройняті похмурою фантастикою. З-під його пера вийшли численні збірки оповідань: «Казки сельви», «Пустеля», «Анаконда», «Чужий злочин». Проте найзнаменитішою книжкою новел «уругвайського Едґара По» є «Оповіді про кохання, божевілля та смерть»

«Уот» (1953) ірландського письменника Семюеля Беккета (1906–1989) є класикою світової літератури XX століття. У цьому творі, як і в інших своїх романах та п’єсах, Беккет з допомогою філософів, загримованих під блазнів, розігрує трактат про мову, наукоцентричну європейську свідомість, про релігію, про біль і розпач людини, якій випало жити у XX столітті. Попри глибину

Протистояння аристократії та простолюду, тиранія і безправ’я, грабіжницька влада і прагнення реформ, постколоніальний синдром і державотворчі наміри, унітаризм і сепаратизм, великий бізнес та іноземні інвестиції, патріотизм і космополітизм, високі ідеали та компроміси з корупцією, військові заколоти та постійний «порятунок країни». Це роман про вигадану Джозефом

Роман «Серце пітьми» (1902) всесвітньо відомого англійського письменника польського походження та вихідця з України Джозефа Конрада (1857–1924) сягає найглибших основ людського єства і, можливо саме через це, вважається одним із найвидатніших літературних творів ХХ століття. Його основною темою, як і інших творінь письменника, є нескінченна мандрівка західної людини

«Життя Дон Кіхота і Санчо» (1905) іспанського письменника, філософа і політичного діяча Міґеля де Унамуно-і-Хуґо (1864–1936) є своєрідним філософським коментарем до знаменитого Сервантесового роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», спробою розкрити не помічений іншими критиками сенс. Водночас це самостійний твір, що шукає в цій пам’ятці радше джерело