Події пригодницького роману «Карбід» розгортаються впродовж паркого й тривожного літа 2015 року, коли у вигаданому містечку Ведмедів група ентузіастів вирішує збудувати Фонтан Єдності з Європою. Навіщо їм фонтан, чому за ними в'язниця плаче і за скільки в Україні можна придбати людську нирку — про все це автор пише з гумором і добірним песимізмом. У цій книжці є

П’єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — відомий італійський письменник і режисер, що полюбляв експериментувати у своїй творчості: він писав вірші, романи, сценарії до театральних постановок, нариси й кіносценарії. «Я розпочав писати книгу, яка буде моєю справою протягом років, може, до кінця життя. Не хочу про неї розповідати…; досить сказати, що це щось штибу «підсумку»

Одного дня готель на узбережжі, на пливкій межі між океаном і суходолом, між життям і смертю, покличе до себе стомлених людей: священика, що пише дивні молитви, художника, який морською водою малює портрет моря, хвору дівчину, старого професора, колишню коханку… Море прийме душі тих, хто колись опинився після кораблетрощі на плоту — цвинтарі на хвилях серед безкраю.

Відомий сучасний польський письменник Евгеніуш Паукшта (нар. 1916 р.) — автор кількох десятків книжок, серед яких значне місце посідають твори для молоді. Одним з таких творів є повість «Там, де козам роги правлять» — яскрава картина перевиховання молодої людини, юнака, який збився з чесного шляху і тільки з великими труднощами повертається на нього, знаходить своє

«Мольфар» — це книжка, яка крізь призму сучасного життя кидає погляд читача в потаємні глибини людської душі. Любов і свобода вибору, сила думки і слова, потаємне і явне в людській долі — ці глибинні проблеми автор розкриває легко, ненав’язливо, акцентуючи на вагомості простих і звичайних цінностей життя.

Головні герої цієї книжки — хліб, любов і сміх. Хліб вирощують у багатьох місцях на землі, отже, тут немає нічого надзвичайного. Любов, як відомо, процвітає при всіх соціально-економічних формаціях. Сміються теж усі. Але автор цієї химерної книжки намагається довести, що українці сміються по-своєму, вирощують сміх у своїх степах, як і пшеницю, вже цілі віки, сміються

До нової книги класика української літератури ввійшли його твори останніх років, у яких А. Дімаров потверджує свою репутацію неперевершеного оповідача, що віртуозно поєднує трагічне й комічне, оркеструє повістування лірикою й сатирою.

Головні герої цієї книжки — хліб, любов і сміх. Хліб вирощують у багатьох місцях на землі, отже, тут немає нічого надзвичайного. Любов, як відомо, процвітає при всіх соціально-економічних формаціях. Сміються теж усі. Але автор цієї химерної книжки намагається довести, що українці сміються по-своєму, вирощують сміх у своїх степах, як і пшеницю, вже цілі віки, сміються

Роман сучасної польської письменниці Ольги Токарчук “Останні історії” (2004) — це життєписи трьох жінок — матері, доньки і внучки. Події розгортаються від передвоєнних років до нашого часу. Романний простір охоплює і провінційне містечко на Заході Польщі, і Варшаву, і острови Малайзії... Та для українського читача інтригою буде українське походження однієї з героїнь

Ім’я польської письменниці, психолога за освітою Ольги Токарчук (нар. 1962 р.) відоме не лише на її батьківщині, а й у всьому світі. Роман «Бігуни» приніс їй найпрестижнішу в Польщі літературну премію «Ніке». «Бігуни» — це переплетення кількох історій, об’єднаних загальним мотивом мандрів, поспіху, гонки. Це історія чоловіка, у якого під час зупинки у Хорватії зникла