Найвідоміша книга Ернста Юнґера В сталевих грозах («In Stahlgewittern»), яка має підзаголовок Зі щоденника командира ударної групи, була вперше опублікована 1920 р. коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом

Скільки ж їх було – молодих і талановитих, поетів (Поетів!), яким би ще жити й творити, писати вірші на радість людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак і Богдан-Ігор Антонич (1907–1936)… Дві цифри і рисочка між ними – це життя, сповнене надій і поезії, але ж таке коротке. Він багато не встиг, не написав того, що збирався написати, його ім'я після

Оповідання видатної австрійської письменниці Інґеборґ Бахман належать до безперечних шедеврів модерної німецькомовної і світової літератури. Відважна неповторність мови, виразність змальовуваних характерів та енергійність почуттів — неповторні ознаки її прози. Її оповідання зворохоблюють душу і не залишають байдужим нікого. Героїні оповідань опиняються на розпутті

Багаті американці Синклери звикли літати тільки першим класом, жити в п’ятизіркових готелях і відпочивати на приватному родинному острові. На чотирнадцяте літо виникло кохання між Нею — білошкірою, високою і вродливою першою онукою і Ним — амбітним, бунтівним і смаглявим. А потім була жахлива катастрофа, яку Її мозок відмовляється пригадати. Хоч як би хотіла дівчина

Софійка відчувала біду, тому благала коханого Сашка не їхати в чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця вона дізнається, що спіткалося лихо і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, Софійка розуміє: усе набагато страшніше… До видання також увійшли

Людина сама обирає дорогу в житті чи може пройти лише тими шляхами, якими їй судилося? Відповідь на це запитання Данило Туманич шукає протягом усього життя. Зраджений батьками, людьми, що з упередженістю ставилися до його походження, державою, у якої для тисяч таких, як він, були Афган і Чорнобиль… Він вижив. І став тим, хто першим ступає росяними травами, хто

В автобіографічній повісті відомого австралійського прогресивного письменника Алана Маршалла «Я вмію стрибати через калюжі» перед читачем розкривається картина життя Австралії початку XX століття. Герой повісті Алан — син сміливого об’їждчика диких коней. Змалку він мріє стати таким, як батько; та з ним трапляється нещастя: після тяжкої хвороби ноги перестають

«Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті», — так сказав Ясунарі Кавабата (1899–1972) під час вручення йому Нобелівської премії 1968 року. Він сам визначав для себе шлях у житті та літературі і завжди слідував йому. Звідси — неповторна естетика творів Кавабати, зображення Японії та японців крізь призму вічних тем — життя і смерті,

Перший історичний роман «Мальви» (1968) приніс письменнику величезний успіх у читачів і шалену партійну критику. Він зображує події мало або й зовсім не висвітлені в українській літературі. Автор розповідає про історію життя української полонянки Марії та її дітей, котрі, як і мати, потрапляють у турецьку й татарську неволю. Повстання Богдана Хмельницького розбудило

Жан Одинак – власник книжкової баржі «Літературна аптека» – точно знає, як вилікувати почуття, що не вважаються захворюваннями й не діагностуються лікарями. Адже він  читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги, які якнайкраще впораються із завданням вилікувати людський смуток, тугу чи зневіру. Єдиний, кого Жан не може зцілити, − це він сам. Душевні терзання від