Paul Celans zweiter Gedichtband «Von Schwelle zu Schwelle» (1955) enthält 47 Gedichte aus seiner frühen Pariser Zeit und reflektiert die wichtigsten Stationen seines Lebens zwischen 1952 und 1955. Die Grundmotive dieser Gedichte sind Liebe und Tod, Dichtung und Sprache, Totengedenken und menschliche Solidarität. Der poetische Code der Schwelle, bereits im Titel des

Sprachgitter ist der dritte Gedichtband Paul Celans, erschienen 1959 im S. Fischer Verlag. Er enthält Gedichte, die zwischen Anfang 1955 und Ende 1958 entstanden sind und einen radikalen Wendepunkt in Celans Poetik bedeuten: den Übergang zu einer so genannten „graueren“ Sprache. Die 33 Gedichte des Bandes nahmen in sich wichtige biographische, politische und

Скільки ж їх було – молодих і талановитих, поетів (Поетів!), яким би ще жити й творити, писати вірші на радість людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак і Богдан-Ігор Антонич (1907–1936)… Дві цифри і рисочка між ними – це життя, сповнене надій і поезії, але ж таке коротке. Він багато не встиг, не написав того, що збирався написати, його ім'я після

До вибраних творів видатного французького поета Поля Елюара (1895—1952), одного з найяскравіших представників сюрреалізму, ввійшли загалом поезії, які українською мовою не перекладалися. Основу збірки становлять ліричні твори, які справедливо вважаються перлинами світової лірики.

Що таке, за великим рахунком, Середньовіччя? Це світ, який обмежується тим, що ти бачив на власні очі. Або тим, у що ти віриш. Тобто в чому тебе змогли переконати. Це війни фанатиків та єретиків, спалення за віру й полювання на відьом, це чума як покарання й любов як зцілення. Середньовіччя — це спроба лишитися собою попри все мракобісся, яким наповнене повітря

Найлегше заняття в часи війни — ненавидіти чужих. Найважче — досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. З ким завгодно, як завгодно і про що завгодно. Головне — не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. У поетичній збірці «Життя Марії» Сергій Жадан розмовляє — про

Олексій Кононенко (м. Київ) – автор більше двох десятків книг та понад ста пісень («Доню, моя донечко» та ін.), лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка, заслужений діяч мистецтв України. «Щоденник чоловіка на межі сторіч» – збірка ліричних поезій за період з 1974-го по 2011 рік. До книги увійшли нові вірші, а також деякі, що друкувалися у попередніх збірках:

Серед пам’яток світової літератури геніальна «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі (1265—1321) посідає одне з чільних місць. У своєму найграндіознішому витворі в символічно-алегоричній формі поет зобразив драматичну долю людської душі: її загибель у пеклі, переродження в чистилищі, тріумф у раю. Поема Данте є найзначнішим явищем Високого середньовіччя і певною мірою

Про війну і душу сьогодні можна писати тільки так, як пише Борис Гуменюк. Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів. І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані

Поезія Сергія Жадана давно стала своєрідною візитівкою сучасної української літератури. Ця книга — 10 поетичних збірок під однією обкладинкою — найповніше на сьогодні видання творів найулюбленішого українського поета. Плисти на хвилях літер, пірнати у вир слів, жадібно хапати повітря й слухати. Вірші, від яких хочеться плакати, радіти, співати, сміятися й думати. * *