Різдво це час див і здійснення заповітних бажань, навіть якщо ви їх не загадували. То ж щастя поруч, залишилося лише дозволити собі його відчути!

Зустріч з Любомиром стала для Мар’яни справжнім порятунком, для самого ж чоловіка складним випробуванням. Двоє зранених сердець шукали зцілення, та чи вдасться їм віднайти його, якщо рани виявились надто глибокими? "Горнеться, як кошеня. Шукає ніжності, безпеки. Думає, я став її порятунком. Дурненька. Знищу, як інших до неї. Витягну серце, а за ним душу.

Чоловіки з Марсу, а жінки з Венери? Застаріла класика. Інша справа, коли він з похмілля, а вона з депресії. Чи порозуміються вони? Ю.: дівчатка, не дивіться в дитинстві мультики! Я он дивилась і що з того маю? Все чекаю на принца на білому коні, а він не їде! Скоро тридцять, а я тільки в депресії була, а заміж ще не ходила... Нема нормального? Та є... Але не точно.

Якби ж я тільки знав, чим закінчиться моя зустріч з янголом. Якби тоді я знав силу кохання і зради. Якби тоді я знав, наскільки короткий шлях від кохання до ненависті. Можливо все було б по-іншому, можливо мої хлопці були б живі. Я Лютий, вперше в житті відчув, що у мене є серце коли побачив її. Я віддав їй всього себе, божеволів від неї, наче підліток. Був готовий

❤️❆Подарунок моїм читачам на Новий рік❆❤️ Невеличка історія про зустріч із першим коханням, з яким довелося попрощатися у вісімнадцять. Хтось називає його дурним, хтось не вірить у нього. Хтось вчиться і росте заради кар'єри й зовсім не готовий піти з-під батьківського крила. Історія про те, як випадкова зустріч всього за одну годину змінить не тільки плани на Новий

- Я безплідна! – дивлюсь із подивом на лікарку. – Не може бути! - Вісім тижнів, вітаю, матусю, - жінка поправляє окуляри в товстій оправі. - Неможливо… - притискаю руки до живота. - Особливо, якщо зважати на те, що між нами нічого не було ці місяці, - гарчить чоловік. Ворон… він все ж таки залишив свій слід… його дитина. Мого ката, мого монстра, єдиного кого

Три роки тому я свідомо штовхнула себе у прірву під назвою шлюб за розрахунком, адже щиро вірила, що це рішення єдине вірне. Господи, як же я помилялася… В погоні за розкішним життям я загнала себе в клітку, вийшла заміж за не коханого чоловіка вважаючи, що почуття для міцного шлюбу не грають вагомої ролі. Це була друга помилка…

- Я вагітна від тебе! Чоловік звертає свій погляд на мене. Темні очі не виражають зовсім нічого — він ніби на порожнє місце дивиться. - Ми знайомі? - холодно цікавиться він. — Євгене, це я… Мираслава! Ми зустрічались. Невже ти не пам'ятаєш мене? - Вагітна? Який у тебе термін? - Вісім тижнів...

Хтось колись сказав: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». У моєму ж випадку володіння інформацією, яка не призначалася для моїх вух, обернулося для мене ледь не катастрофою. Бо я зовсім не рада була тій отриманій інформації, та ще й безтурботне моє студентське життя перевернулося з ніг на голову. Принаймні мені на той час так здавалося.

- Ти не вийдеш за нього заміж! - Чоловік моєї сестри в люті. - Вийду, я вагітна від нього. - Не бреши, погань. Я знаю що це моя дитина! - Його очі впиваються в мій живіт, - і більше ти від мене не втечеш! - Вона народиться в законному шлюбі. Дитині потрібен батько. - Воруши ногами, - штовхає мене до машини. - Ти моя. Дитина теж моя. Якщо не доведеш протилежне.