Чоловіки з Марсу, а жінки з Венери? Застаріла класика. Інша справа, коли він з похмілля, а вона з депресії. Чи порозуміються вони? Ю.: дівчатка, не дивіться в дитинстві мультики! Я он дивилась і що з того маю? Все чекаю на принца на білому коні, а він не їде! Скоро тридцять, а я тільки в депресії була, а заміж ще не ходила... Нема нормального? Та є... Але не точно.

Зустріч з Любомиром стала для Мар’яни справжнім порятунком, для самого ж чоловіка складним випробуванням. Двоє зранених сердець шукали зцілення, та чи вдасться їм віднайти його, якщо рани виявились надто глибокими? "Горнеться, як кошеня. Шукає ніжності, безпеки. Думає, я став її порятунком. Дурненька. Знищу, як інших до неї. Витягну серце, а за ним душу.

Різдво це час див і здійснення заповітних бажань, навіть якщо ви їх не загадували. То ж щастя поруч, залишилося лише дозволити собі його відчути!

На годиннику була північ. Посеред вітальні мерехтіла ялинка. На підвіконні стояло два бокали. Вони продовжували цілуватись. Десь в центрі міста закінчувався маскарад. І гості знімали маски. Євген та Валерія свої зняли завчасно. Затра все буде по іншому. Прийшов Новий рік.

Колишній рабині імператорів, а тепер повноправній імператриці Аша-Ірон, землянці Ліні знадобилися місяці, щоб знайти спосіб повернути додому двох своїх чоловіків. Але за цей час вона розучилася бути тією покірною, слухняною дівчиною, яку вони звикли бачити. Багато чого сталося такого, що загартувало душу молодої жінки. Чи зможуть прийняти Володарі свою дружину такою,

❤️❆Подарунок моїм читачам на Новий рік❆❤️ Невеличка історія про зустріч із першим коханням, з яким довелося попрощатися у вісімнадцять. Хтось називає його дурним, хтось не вірить у нього. Хтось вчиться і росте заради кар'єри й зовсім не готовий піти з-під батьківського крила. Історія про те, як випадкова зустріч всього за одну годину змінить не тільки плани на Новий

Якби ж я тільки знав, чим закінчиться моя зустріч з янголом. Якби тоді я знав силу кохання і зради. Якби тоді я знав, наскільки короткий шлях від кохання до ненависті. Можливо все було б по-іншому, можливо мої хлопці були б живі. Я Лютий, вперше в житті відчув, що у мене є серце коли побачив її. Я віддав їй всього себе, божеволів від неї, наче підліток. Був готовий

- Я вагітна від тебе! Чоловік звертає свій погляд на мене. Темні очі не виражають зовсім нічого — він ніби на порожнє місце дивиться. - Ми знайомі? - холодно цікавиться він. — Євгене, це я… Мираслава! Ми зустрічались. Невже ти не пам'ятаєш мене? - Вагітна? Який у тебе термін? - Вісім тижнів...

Три роки тому я свідомо штовхнула себе у прірву під назвою шлюб за розрахунком, адже щиро вірила, що це рішення єдине вірне. Господи, як же я помилялася… В погоні за розкішним життям я загнала себе в клітку, вийшла заміж за не коханого чоловіка вважаючи, що почуття для міцного шлюбу не грають вагомої ролі. Це була друга помилка…

- Я безплідна! – дивлюсь із подивом на лікарку. – Не може бути! - Вісім тижнів, вітаю, матусю, - жінка поправляє окуляри в товстій оправі. - Неможливо… - притискаю руки до живота. - Особливо, якщо зважати на те, що між нами нічого не було ці місяці, - гарчить чоловік. Ворон… він все ж таки залишив свій слід… його дитина. Мого ката, мого монстра, єдиного кого