Читати книгу - "Обурливо жадана, або Спокуса Його Величності, Ольга Обська"

Поліну не здивували слова Ральфія. Адже приблизно таку саму інформацію вона вже чула від Елайзи. У неї також після невдалих спроб обміну тілами траплялися провали в пам'яті.

Поліна ще раз зважила всі “за” та “проти” і вирішила, що варто ризикнути. Тим більше, що Ральфій погодився розпочати приготування до ритуалу негайно, щоб встигнути провести його якомога раніше. Поля поставила умову, що обмін має відбутися до того, як Елайзу та Тайлера оголосять чоловіком та дружиною.

Ритуал включав безліч етапів. Поля поки не стала намагатися згадати всі деталі. Там були обмивання з використанням особливих олій, вдихання диму від тліючого заговореного дерева, кілька годин медитацій, протягом яких потрібно було повторювати один і той самий ряд заклинань. У запасі залишалася лише одна ніч. Поліна дуже поспішала. Але все одно не встигала. Вже настав світанок, а вона ледве закінчила передостанній етап. Залишався останній — прийняти спеціальне зілля. Щойно воно подіє, а на це потрібно близько двох-трьох годин, повинен відбутися обмін. Поліна ледве встигла випити належну порцію магічного зілля, як з'явилися слуги, щоб почати готувати її до шлюбної церемонії. Вона спокійно віддала себе в їхні руки, спокійно спостерігала, як її вбирають і розчісують. За її розрахунками обмін тілами повинен був встигнути відбутися ще до оголошення їх із Тайлером чоловіком та дружиною.

Поліна повільно поверталася зі спогаду в реальність, відчуваючи, як холонуть руки і по спині біжить неприємний струмочок поту. Картинка нарешті склалася, але вона викликала тугу. Тепер Поля повністю розуміла, що сталося. Вона планувала провести ритуал обміну тілами з дочкою Ральфія, щоб уникнути шлюбу з Тайлером. І вона провела його, але щось пішло не так. Ритуал дуже складний, адже не дарма й у Елайзи не вийшло з першого разу. Ось і Поля десь припустилася помилки. Обміну не відбулося. І за невдачу довелося розплатитися провалом у пам'яті. Саме тому Поліна і забула події останніх днів…

— Дорогі гості, — розпорядник балу заговорив, не встиг згаснути останній спалах феєрверку. — А тепер за традицією проведімо наречених зі свята, обсипавши їх пелюстками квітів.

Тайлер підхопив Поліну під лікоть і повів на вихід, а гості почали підкидати у повітря квіткові пелюстки, які їм встигли рознести на підносах слуги.

— Довгих років…

— Здоров'я…

— Благополуччя…

— Міцних та здорових спадкоємців…

Побажання звучали для Поліни як звуки молотка, що забиває цвяхи в кришку труни. Ні, ні, ні — не впадати у відчай! Поліні терміново потрібен новий план!