Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

49.2

– А ти, – він нахиляється над Шимовим, – слухай мене уважно. – Ти ж розумієш, що у кожному номері встановлені камери. Один із наших зараз копіює запис із цього номера. Адміністрація в курсі, і всі вони готові надати свідчення. Чи ти думаєш, що ми просто так, ні з того, ні з сього увірвалися в номер, га? – голос Гліба звучав спокійно, але при цьому брязкотів металом. Він дав Шимову кілька секунд, щоби переварити почуте.

- Ти ж розумієш, - спочатку ми подивилися запис, в якому ти напав на дівчину, і тільки після цього піднялися.

- Так? - прохрипів Шимов, кривлячи закривавлені губи. Ні, таки врізав я йому непогано. Хоч і все одно мало. - А що ж тоді він питав, що я встиг, га? І чому тоді не охорона прийшла відчиняти двері своїм ключем, а ви вдерлися?

Н-так. Деякі здатні дуже непогано метикувати, навіть в екстремальних ситуаціях. Шимов, звичайно, остання гніда, але мізки у нього працюють выдмынно, треба визнати.

- Бо це дівчина Буріна. І він, на відміну від служби безпеки готелю, не збирався дивитися і чекати, чим усе це закінчиться. І правильно зробив, – міг би не встигнути. Ну, а питав, бо не знав, що тут ти встиг зробити, поки ми піднімалися нагору.

Гм… Я починаю дивитися на Гліба так, наче вперше його бачу. Ось же голова!

– Все одно, – це все незаконно. Починаючи із відеозапису. Вони не мають права стежити за постояльцями, а потім шантажувати їх тим, що побачили. Мало, хто яких коханок у готелі приводить!

- Не хвилюйся. Ми скажемо, що запис був зроблений з чистого випадку. Покоївка прибирала і забула увімкнену камеру, - на обличчі Гліба з'являється така ж усмішка, як у професора.

- Ну і що? Цей запис нічого не доводить! Сопляки! Та у нас за зґвалтування практично неможливо посадити, не те, що за безневинний поцілунок!

- Хто сказав – посадити? – так само незворушно відповідає Гліб. – Садити тебе нема за що за кодексом, це я чудово розумію. А ось показати всім, чого ти вартий, - це саме те, що потрібно. Процес буде гучним, ми залучимо всіх журналістів, повідомимо всіх у соц. мережах, викладемо запис в інтернеті. Знайдемо студенток, які постраждали від твоєї хтивості, - звичайно, ті, хто ще навчаються, мовчатимуть, але ті, які вже закінчили навчання, нам з радістю допоможуть залучити тебе до відповідальності. Думаю, ректору не дуже сподобається така реклама універа, який тримає марку найкращого, га? Та й клієнти твої теж, напевно, будуть у захваті! Так що подумай, - на чиїй кар'єрі, та й загалом житті, сьогодні може бути поставлений жирний хрест?

– Є! - У номер увірвався Тоха, помахуючи ключиком. – О…

Краєм ока помічаю, як Андрюха наступає йому на ногу, щоб не ляпнув зайвого. Він же, за ідеєю, з відеозаписом мав прийти!

- Ось бачиш, - усміхається Шиманський. – Наш друг же прийшов із записом. І, якщо ти не знаєш, він веде ранкову програму на радіо. Уяви собі, - цей запис прокручуватиметься щоранку і під нього люди снідатимуть і збиратимуться на роботу. Картинки не видно, але достатньо звуку. Як ти думаєш, скільки батьків піднімуть шум і прийдуть до ректора, вимагаючи тебе звільнити? І це далеко не найпростіші люди в столиці, як ти розумієш.

- Чого ти хочеш, - усмішка Шимова зникає, як і не було. Голос звучить втомлено, - мізків вистачило усвідомити, що програв.

- Іди з універа і взагалі не викладай більше. Тебе до студентів на гарматний постріл підпускати не можна!

- Це все? - Холодно уточнює Шимов.

– Все, – киває Гліб. - Просити пробачення у дівчини в тебе не вимагаю, - ти все одно нічого так і не зрозумів. А вибиті вибачення нікому на хрін не потрібні.

- Ти міг би далеко піти з такими мізками, Шиманський, - бурмотить Шимов. - Недарма ти був моїм улюбленим студентом. Але тепер розумієш - шлях у все, що навіть близько пов'язане з фінансовим правом, тобі закрито. Назавжди. Я вже про це подбаю.

– Навіть не сумніваюся, – холодно киває Гліб. - Але подбай поки що про себе. Щоб завтра тебе в універі більше не було.

Гліб розвертається і повільно йде до виходу. Шимов так і залишається лежати, не піднімаючись. Що ж, тут нам робити реально більше нічого. Я підхоплюю Лєру на руки і несу на вихід. Взагалі, її треба було прибирати звідси насамперед. Але я просто не міг навіть глянути в її бік, - убив би професора на хрін. А хлопці якось не здогадалися.

____________

Ох, дівчата! Молодці наші хлопці, ммммммм? Сподіваюсь, вони заслужили від вас лайк!!!

А хто, крім Слави, вам подобається найбільше з наших друзів??? Ну дууууже чекаю ваших відповідей!!!

Ви найкращі!

І, до речі, нас вже 101!!! І я всім сердцем знаю, що буде набагато більше, бо ж історій попереду в нас ще дуууже багато!!!

Люблю вас!

ВАШа Кіра

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно