Читати книгу - "Велика маленька брехня"

А потім вона подумала про дітей, і більше не мусила прикидатися.

* * *

Стью: На той момент уже розверзлося пекло. Двоє чолов’яг билися через французьку ціпоньку. І наступної миті той двометровий мантяр накинувся на мене, бо я сказав, що його дружина ніц не може і не організує навіть курв у борделі, і я образив її честь чи щось там. Святий боже, це ж лише вираз такий.

Тея: Це правда, наша дискусія про стандартні тексти була трохи гарячою. У мене четверо дітей, тож я заявляю, що таки розуміюся на цій темі.

Харпер: Тея верещала, як на базарі.

Джонатан: Я розмовляв з батьками чотирикласника і ми сперечалися про юридичну та моральну силу тієї петиції. Так, ми трохи підвищили голос. Може, трохи поштовхалися. Слухайте, я цим зовсім не пишаюся.

Джекі: Я краще займатимусь ворожими поглинаннями компаній.

Гарбріель: На той момент я вже думала про канібалізм. Керол виглядала доволі смачно.

Керол: Я прибирала на кухні, а потім почула жахливий крик, від якого кров у жилах застигла.

Саманта: Ед побіг сходами і щось кричав, що Перрі Вайт упав з балкона. Я виглянула, і побачила, як двоє батьків п’ятикласників з криками вилетіли у відчинені двері.

* * *

— Стався нещасний випадок, — говорила у телефон Рената. Вона затулила пальцем друге вухо, щоб через Селестині крики розчути, що говорить людина у слухавці. — Людина упала. З балкона.

— То був він? — Маделін взяла Джейн за руку та притягнула до себе. — То був Перрі, що… — Джейн не могла відвести погляду від ідеальної лінії рожевої помади Маделін. Два ідеальні піки. — Думаєш, він…

Вона так і не закінчила це речення, бо саме тоді два Елвіси у білому атласі, котрі зчепилися так міцно, і обхопили один одного так тісно, немов у пристрасних обіймах, з усієї сили налетіли на Джейн та Маделін, від чого обидві аж відлетіли.

Джейн упала, вона виставила руку, намагаючись захистити себе, але відчула, як щось дуже неправильно і страшно хруснуло біля плеча, і вона важко завалилася на бік.

Щокою вона відчувала мокрі кахлі балкона. Крики Селести змішувалися із далеким звуком сирен швидкої та тихими схлипуваннями Бонні. Джейн відчула присмак крові у роті. Вона заплющила очі.

От халепа!

* * *

Бонні: Бійка вихлюпнулася на балкон, і бідолашні Джейн та Маделін так постраждали. А не бачила, як упав Перрі. Я…. дозвольте, я на хвилинку, Сара? Ви ж Сара, так? Ні, Сьюзан. У мене провал у пам’яті. Перепрошую, Сара. Сара. Таке гарне ім’я. Здається, воно означає «принцеса». Послухайте, Саро, я мушу забрати доньку зі школи.

Розділ сімдесят восьмий

Детектив сержант Адріан Квінлан: Ми шукаємо доступні відео із систем відеоспостереження, зйомки мобільним телефоном, навіть фото з вечірки. Зрозуміло, що ми вивчатимемо доступні речові докази. Зараз ми опитуємо кожного із 132 батьків, котрі були на вечірці. Будьте певні, я з’ясую правду про те, що відбулося, і якщо треба буде — висуну їм усім звинувачення.

* * *

Ранок після доброчинної вечірки

— Не думаю, що можу це зробити, — тихо сказав Ед. Він сидів на стільці поруч із лікарняним ліжком Маделін. У неї була одномісна палата, але Ед постійно нервово озирався. Він виглядав так, ніби його мучила морська хвороба.

— Я тебе не прошу нічого робити, — сказала Маделін. — Хочеш розповісти — розповідай.

— Розповідай. На бога! — Ед закотив очі. — Це ж не доносити вчительці! Це порушення закону. Це брехня під… Ти в порядку? Болить?

Маделін заплющила очі та скривилася. Вона зламала щиколотку. Це сталося, коли двоє батьків п’ятикласників збили її на Джейн з ніг. Спочатку вона думала, що не впаде. Але потім одна нога ковзнула за другою на мокрій долівці балкона, ніби у танцювальному русі. І то була здорова нога, не та, яку вона підвернула.

Вчора вона мусила лежати на мокрому балконі, потерпаючи від болю, як їй здавалося, годинами. Селеста страшно і безкінечно кричала, Бонні схлипувала, Натан лаявся, Джейн лежала на боку із закривавленим обличчям, а Рената верещала на батьків, котрі билися:

— На бога! Поводьтеся, як дорослі!

Сьогодні по обіді Маделін мають оперувати. А потім чотири-шість тижнів вона носитиме гіпс, а потім — фізіотерапія. Нескоро вона зможе знову взути туфлі на шпильках.

Вона не єдина потрапила до лікарні. Наскільки Маделін зрозуміла, у загальному заліку травм доброчинної вечірки були зламана щиколотка (внесок самої Маделін), зламана ключиця (бідолашна Джейн), зламаний ніс (чоловік Ренати, Джіо — він заслужив на більше), три тріснутих ребра (чоловік Харпер, Грейм, котрий також спав із французькою нянькою), три фінгали, два сильних порізи, котрі вимагали швів, та дев’яносто чотири випадки страшенного головного болю.

І одна смерть.

Голова Маделін просто колом ішла від каруселі спогадів минулої ночі. Джейн з яскравою помадою каже Перрі «Ви сказали, що вас звуть Саксон Бенкс». Спочатку Маделін подумала, що вона переплутала, Перрі, мабуть, був схожий на свого двоюрідного брата, аж поки Перрі не сказав «Це нічого не значило». Вираз обличчя Селести, коли він її вдарив. Жодного здивування. Лише сором.

Якою тупою та самозаглибленою подругою вона була, що нічого не помічала? Якщо Селеста не демонструвала синці під очима та розбиті губи, це ж не означало, що не було інших знаків, якби тільки вона завдала собі клопоту їх помітити.

Чи колись Селеста намагалася розповісти їй? Маделін, мабуть, просторікувала про крем для очей чи ще щось подібне, і навіть не дала їй можливості. Мабуть, вона навіть перебивала її! Ед завжди їй казав: «Дай мені договорити!». І піднімав руку. Всього три маленьких слова. Перрі мене б’є. І Маделін жодного разу не дала подрузі шансу їх вимовити. Поки Селеста слухала, як Маделін безкінечно розповідала про все на світі — від того, як сильно вона ненавидить координатора групи з футболу до семи років до своїх переживань через стосунки Абігель із батьком.

— Сьогодні вона нам принесла вегетаріанську лазанью, — сказав Ед.

— Хто? — запитала Маделін. Він відчуття провини її нудило.

— Бонні! Бонні, хто ж іще? Жінка, яку ми захищаємо. Вона поводилася абсолютно нормально, ніби нічого і не сталося. Вона божевільна. Вона вже зранку спілкувалася з «дуже привітною журналісткою Сарою». Тільки Бог знає, що вона їй розповіла.

— То був нещасний випадок, — сказала Маделін.

Вона пригадала спотворене люттю обличчя Бонні, коли вона кричала на Перрі. Той дивний глибокий голос. «Ми бачили. Ми з біса бачили.»

— Я знаю, що то нещасний