Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

– Яка розкішна ванна кімната! – процідила Веда. – першого, хто заявиться, втоплю в цій балії!

Вона підняла лампу, освітлюючи стіни. Стіна праворуч відрізнялася від інших і була викладена світлим, гладким каменем. 

Провела по ній рукою – і над головою відразу щось зашаруділо, а потім зверху полилися струмені теплої води.

Веда із задоволенням вмилася, злегка намочила волосся. Свіжа вода надала впевненості та натхнення.

Веда повернулася до ліжка, намацуючи в кишені джинсів, надійно закритій на застібку блокнот, потім  перевірила чи на місці шпилька. Нічого не пропало, – схоже, дракони не мали звички нишпорити по кишенях.

Але шпилька їй цього разу навряд чи стане в нагоді... Веда забралася з ногами на ліжко, дістала блокнот і швидко записала початок чотиривірші, яким налякала Гуфу – раптом, з нього все ж таки вийде придатне заклинання!

Служниця  незабаром знову з'явилася, принесла тацю з їжею та питну воду в глечику. 

З Ведою вона не розмовляла і навіть не дивилася на неї. Та й Веда не  збиралась починати розмову.  Навіть якщо Гуфа й знає про плани короля, все одно не скаже. І лякати вдруге, не маючи достатньої впевненості у власних силах – собі дорожче.