Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

       Єдине, що мені в них подобалося, це закон про важливість збереження життя. Наприклад ті ж гопники, пограбувати вони можуть, можуть навіть покалічити, але не мають права вас вбивати. І якщо є загроза життю, то вони зобов'язані врятувати потерпілого. Тобто гопники мають викликати швидку допомогу або самі відвезти вас у лікарню.

       Класні закони, чи не так? Але тут слід зазначити, що місцеві не дотримуються закону про цінність життя, якщо немає свідків. Так що вбити тут можуть за милу душу. І ще варто конкретно в моїй ситуації додати, на рабів закони не поширюються, раби це не люди, це майно. А з майном господар може розпоряджатися як хоче.

     Брати, як і ми, після кількох ночівель у казармі воліли спати в штольні.  На другу ніч їм довелося тричі вступати в бійку, щоб відстояти свою ковдру і подушку. Так і не виспавшись того дня, вони вирішили наслідувати наш приклад і ночувати на місці роботи.

    А оскільки наші штольні знаходилися близько одна від одної, то ми навіть прийоми їжі організовували разом для кращого зближення. Брати вже здогадалися, що ми чогось хочемо від них і чекаємо лише на їхню мутацію, щоб почати свою розмову.

       Ось і зараз побачивши нас, Невіс кивнув нам і, повернувшись на інший бік, продовжив спати. Ми пішли слідом за ним, як би випромінювання раксанітової руди не бадьорило нас, але ми все одно втомлювалися після подвійного робочого дня. 

    Спочатку відпрацювати свою норму, а потім години три-чотири рити тунель. Це було занадто навіть для нас.