Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

   Природно, що за тридцять років цінності у жителів Єшка не встигли змінитися. Там досі чесність була головною цінністю. Велика частина населення планети навіть не помітила змін, що відбулися після приєднання до Атаранської імперії.

    Просто у великих містах відкрилися факторії, які пропонували свої високотехнологічні товари в обмін на біопродукцію. Також там займалися фізико-психологічним тестуванням і відбирали людей для подальшої роботи в Співдружності. Саме так брати й потрапили до Співдружності.

    Важко міряти пройдену відстань у нашому тунелі, але ми вже піднялися метрів на тридцять за ці два тижні. Нажаль, вертикально вгору підніматися ми не могли собі дозволити. Нам було б важко підніматися вгору, та й найімовірніше так точка виходу опиниться ще в межах шахти.

    Були шанси, що ми робили тунель углиб гори, але ми намагалися не думати про це. Та й перед тим як почати його копати, ми прикинули приблизно напрямок протилежний горам. Сподіваюся, що ми не помилилися і ми все таки робимо прохід у потрібний бік.

    Коли нас спускали в шахту, я не звернув увагу на глибину, але, за словами братів, які звернули на це увагу, ми перебуваємо приблизно на чотириста метровій глибині. Якщо мій прогрес у розм'якшенні матерії буде йти такими самими темпами, то з півроку нам ще точно вибиратися з шахти.

     Невіс із Троді мені симпатизували, а тому я хотів, щоб вони вижили. Усе таки спілкування всього з однією людиною набридає. Я зараз уже міг розповісти про всіх знайомих Рога як і він про моїх. Я знав, як звали його дівчину, з якою він втратив цноту, він знав, де і якої форми на тілі Наді розташовані родимки і родимі плями. Тож мені терміново були потрібні нові співрозмовники, з якими я зможу бути відкритим.

    Учора я зміг уперше не просто розм'якшити породу, а перетворити її на подобу пластиліну. Відразу стало легше відривати великі шматки породи. І як головний плюс цього досягнення нам тепер не потрібно було виносити в шахту відпрацювання. 

     Поки я перетворював гірську породу попереду на пластилін. Рог відколоті частини розмазував по стінах тунелю. Так таким чином ми дещо звужували прохід, але це було не критично.

    Такий підхід відразу полегшив нам роботу, і ми могли собі дозволити за ніч пройти замість десяти метрів п'ятнадцять. Зараз я хотів навчитися перетворювати матерію на рідину, щоб вона сама по собі стікала у мене по ходу руху. 

     Не знаю, як швидко вийде досягти такого рівня володіння своєю здатністю, але дуже сподіваюся, що скоро. Я відчував, що потихеньку божеволію, та й Рог був уже не такою адекватною особистістю як на початку нашого знайомства.

    Зараз бувало, коли він займеться якоюсь справою, то його відволікти неможливо абсолютно. Позавчора був випадок, що він став рахувати чорні вкраплення в камені. І тільки години через чотири він прийшов до тями. Як деякі раби тут тримаються десять років я не розумів.

    Хоча так мушу визнати, у більшості у старожилів є деякі психологічні відхилення. Он учора один вирішив їсти їжу по-новому, розламав на дрібні частини пайок і виклав із нього пряму лінію. Після чого став на коліна і почав поглинати поступово, шматочок за шматочком свій пайок. Інший нам декламує вірші свого твору, щоправда від таких віршів його хочеться прихлопнути, а не слухати їх.

    Мене в нормі утримує лише думка про швидку свободу. Тільки свобода зігріває мою душу і не дає зануритися у відчай.  Були тут кілька таких, серед землян до речі. Так вони буквально за день два помирали, тож усі пораженські думки я відкидав куди подалі.

    Краще концентруватися на хороших позитивних подіях. І стосовно сьогоднішнього дня, можна назвати нове рекордне просування тунелем. Сьогодні ми змогли збільшити прохід на пів мого зросту більше ніж учора. Чим привід не порадіти.

    Сьогодні ми закінчили лише коли наш хімічний ліхтар перестав світити. Взагалі все освітлення в шахті було не електричне, а на хімічному принципі. Наші налобні ліхтарі могли світити до п'ятнадцяти годин, потім потрібно було йти до ліфта і міняти за здану норму на новий.

     Точніше не новий, а із заміненою начинкою. Оскільки я з Рогом працював в одному місці, то один із ліхтарів не працював і ми його використовували вже вночі для наших додаткових робіт.

    Зворотна дорога зайняла ще близько сорока хвилин. Скажіть довго, а спробуйте повзти метрів дев'ятсот і зрозумієте, що це навіть дуже швидко. Після виходу з тунелю ми закладали прохід камінням, і я своєю здатністю його зкріпив. Щоб сторонні не змогли зрозуміти, що тут є щось цікаве.

    Через випромінювання раксаніту, нам було потрібно всього кілька годин на сон. А братам поки що було потрібно близько восьми годин. Поки що по них не видно, як на них діє раксаніт. Але за словами Невіса, поки що жодних відхилень від норми він не помічав.

     А ось помічені мною гноми померли позавчора. Вони так і не почали відразу працювати і нікого не змогли знайти, хто б за них працював. Природно, що ніхто не буде годувати дармоїдів. Тож три дні тому вони все-таки зволили взятися за кирки.

     Але час було втрачено і їхній ослаблений від голоду організм просто не зміг виконати норму. І тому отримати їжу вони так і не змогли. Смерть від голоду взагалі жахлива. Я навіть хотів з ними поділиться своїм пайком, але Рог мене відрадив і вказав на інших рабів. Ніхто не поспішав з ними поділиться, і мені для нормального життя слід позбутися моральних принципів своєї батьківщини.

    Взагалі толерантність і людинолюбство в цивілізації Співдружності не були тими речами, які місцеві цінують. Тут взагалі здебільшого панує закон сильного. Навіть законодавчо дозволені напади за не більш ніж десятикратної переваги.

        На думку засновників Співдружності, такі взаємовідносини підштовхнуть розвиток різних держав, що входять до її складу. Але я такого зрозуміти не можу, от уявіть, що ви йдете вулицею, а до вас пристали десять озброєних гопників і зажадали грошей. І згідно із законодавством Співдружності це було цілком законно.