Читати книгу - "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"

— Вероніко, я тебе прошу, мовчи! — докірливо подивилась Тіна на подругу перед тим, як відкрити двері. А та лише захихотіла у відповідь і мовчки показала, що застібає свій рот на умовний замок та викидає ключ.

 Спочатку на Тіну чекав візит у магазин. Він дійсно мав чудове розташування на перетині двох пожвавлених центральних вулиць, у серці села. Це була окрема будівля, зусібіч оточена іншими магазинами зі спорядженням та одягом, ресторанами та готелями.

— Бачу нас затисли конкуренти, буде не солодко, — піджартовувала Тіна.

— Це тільки підвищить попит, — спокійно відповів Ігор.

 Вивіски ще не було, пара зайшла всередину, там стояв запах свіжого ремонту. Великі вітражні вікна, ідеально облицьовані стіни кольору слонової кістки, багато простору та світла – все в найкращих традиціях компанії «Роженський і партнери». Тіна усміхнулась, її переповнювало бажання щонайшвидше взятися до роботи і наповнити цей поки холодний та пустий простір життям.

— Мені все подобається, а особливо … — почала дівчина, аж раптом тишу пронизав гучний дзенькіт і звук скла, що розбивається від падіння на дерев'яну підлогу. За якусь секунду це повторилося знову і знову. Тіна з Ігорем присіли на місці, чоловік накрив голову дівчини своєю курткою.

— Що це, трясця, таке було!?

— Нам побили вікна, — промовив Ігор. — Три за раз. Це влетить в копієчку.

— Хто це міг бути? Що тепер робити?

— Поняття не маю, однак вони точно знали, що ми всередині, бо я лишив двері відкритими навстіж, щоб приміщення трохи подихало. Доведеться викликати поліцію. Ходімо на двір, там мій водій в машині, можливо він бачив більше.

 Водія в машині не було, а потім він прибіг захеканий і сказав, що гнався за двома хлопчиськами, однак не зміг спіймати жодного.

— Очевидно, що це хтось проплатив, — Ігор вдумливо оглянув навколишні магазини, вітрини яких світились яскраво та привітно. — Добре, Петре, телефонуй дільничному, почекай, поки приїде, розкажеш все, що бачив. Нехай оформлюють напад та фіксують збитки, ми знайдемо винуватця і він за все розрахується.

 Петро кивнув і з телефоном відійшов в сторону, а Ігор підійшов до багажника авто і дістав звідти великий важкий букет білих троянд. Тіна здивовано закліпала очима і навіть не спромоглася подякувати, коли чоловік з милою усмішкою вручив їй квіти.

— Ти зголодніла? Ходімо на вечерю!

— Дякую за квіти, але яка ж тут вечеря? Нам мало не рознесли магазин! Я в шоці! Ти це бачив? Не можу повірити, — заторохкотіла Тіна, нарешті вивільнивши свої емоції.

— Бачив, але тут вже нічим не зарадиш, Петро все зробить, він розуміється, як розв'язувати подібні питання, ходімо.

 І вони пішли. Тіна була досі приголомшена, вона все думала про напад на магазин. Дівчина спробувала ще кілька разів заговорити на цю тему, однак Ігор не підтримував розмову. Тоді вже Тіна зрозуміла, що його поведінка, затишний ресторан з романтичною музикою і великий букет витончених троянд точно свідчать про те, що зустріч буде не робочою, а особистою. У дівчини серце стало битись ще сильніше. Невже це все відбувається з нею? Вони пили вино, багато теревенили і сміялись. Ігор жваво цікавився її життям: як пройшло дитинство, де навчалась, її вподобаннями та хобі. Також багато розповідав про себе. Виявляється, в нього є сестра, яка навчається в Лондоні та незабаром приїде додому на власне весілля. А ще Ігор розповів про всіх хатніх улюбленців, які були у нього протягом життя, серед них виділявся величезний папуга ара. Трошки розповів про матір і її благодійний фонд, про те, як батько починав бізнес, про свої шкільні та університетські роки, про перемоги у тенісі.

 Тіні було з ним легко і приємно в моменті, вона навіть забула, що зараз знаходиться за сотні кілометрів від своєї любої квартири, що у будиночку на краю села на неї чекає подруга з розбитим серцем, що з першого ж дня все пішло не так, як треба. Коли вечір добіг кінця, Ігор особисто завіз Тіну додому, провів до дверей і навіть витримав необхідну паузу перед тим, як попрощатись, таку доречну для першого поцілунку. Однак Тіна була ще не готова, хоча запах цього чоловіка, його волосся, руки, шия – все змушувало її ніяковіти. Він був дуже спокусливим, особливо після кількох келихів вина. Ні, вона ще не готова, поки що не готова.